У тих, хто спостерігав за Дональдом Трампом не лише під час виборчої кампанії, а й після неї, вже не було ілюзій, що новообраний президент раптом візьме й отямиться. Але поведінка Трампа в перші дні його президентства налякала не лише його опонентів. Першим тривожним дзвіночком стала інавгураційна промова, витримана в націоналістичному та агресивному дусі. Нічого подібного Вашингтон ще не чув і не бачив.

Адже зазвичай в Америці після інавгурації встановлюється атмосфера примирення і свята. Але цим порушенням традицій Трамп не обмежився. Він додав негативних емоцій.

По-перше, влаштував абсурдний скандал зі ЗМІ стосовно того, скільки людей побачило його президентську присягу. Трамп наполягав, що його інавгурація побила всі рекорди. Потім його прес-секретар оголосив неправдиві факти правдивими, й нарешті високопоставлена радниця Білого дому назвала це "альтернативними фактами".

Але ніби і цього було замало, Трамп того ж дня під час відвідин ЦРУ брехливо стверджував, начебто жодної суперечки із спецслужбами в нього не було - усе, мовляв, сфабрикували журналісти. Решту свого виступу він здебільшого говорив про себе і менше - про роботу служби.

Порушення правил і традицій

Руйнування правил і традицій відбулось в американській столиці у ці вихідні настільки різко й радикально, що журналістам у Вашингтоні часто залишалось лише слухати, а до запитань справа не доходила. Сивоволоса жіночка у плащі, років сімдесяти, несподівано вилила душу касирці у супермаркеті неподалік Білого дому. "Я все ще намагаюся збагнути, що відбулося, - почала вона, викладаючи товари на сканер. - Тепер це буде в нас чотири роки поспіль". І додала, зітхаючи: "Це якщо нам ще пощастить".

Це доволі добре характеризує психологічний стан багатьох людей тут і там. Однак для змалювання того, що сталося від минулої п'ятниці, цього явно недостатньо. І робити висновки про Трампа після трьох днів зарано. Оскільки дуже важко пояснити словами це явище - намагання покінчити із безпосереднім минулим, тобто - президентством Барака Обами, та ще давнішим минулим - справами попередників Обами.

Альтернативна реальність

Тому що йдеться не лише про тональність, стиль, політичну позицію та розуміння своєї посади новим президентом, що настільки кардинально відрізняються від усього, що нам знайомо. Ідеться також і про самого Дональда Трампа та час, за який став можливим його злет від зірки реаліті-шоу до президента. Напевно, простіше говорити про свої відчуття від того, що відбулося після інавгурації нового американського президента, ніж адекватно змалювати те, що трапилось. Говорячи словами радниці Трампа, перші три дні його президентства викликають відчуття "альтернативної реальності".

Причому не лише у переносному сенсі. Як не можна було собі ніяк уявити, що президент США в своєму першому виступі перед ЦРУ настільки очевидно брехатиме, так нереально чути й в інавгураційній промові президента вираз "carnage", що означає "м'ясорубка, бійня", і який використовується не щодо становища в Сирії, а стосовно ситуації в американських містах.

Нова нормальність

Тепер це не тільки можна собі уявити, це вже реальність. Багато з того, що в американській політиці вважалося непорушним, незалежно від партійної приналежності президентів, від минулої п'ятниці втратило силу. Відчуття цього зламу посилюється ще й гігантською відмінністю між колишнім і новим президентами. Між виваженим і класним першим чорношкірим президентом країни та президентом білим, імпульсивним та найстарішим.

Життя покаже, чи ця альтернативна реальність - лише короткий епізод чи то, як побоюється багато оглядачів, "нова нормальність". Реакція на перші дні президентства Трампа, наприклад Жіночий марш у Вашингтоні, показує, що боротьба за визначення реальності, можливо, лише починається.