Ті західні експерти, які останніми днями стежили за дебатами у Верховній Раді, після голосування у четвер, 18 січня,дивуються, наскільки радикально законопроект про реінтеграцію Донбасу змінився у період від першого до другого читання. Особливо їм кинулося у вічі надання значних повноважень президентові України. "Наприклад, глава держави має право ухвалити рішення щодо застосування Збройних сил на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях України без згоди парламенту, або надати силовим структурам право на заходи, які мають ознаки запровадження воєнного стану", - наголошує директор регіонального представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні Марсель Рьотіг (Marcel Roethig). Це суперечить Конституції України, впевнений експерт.

Крім того, якщо перша редакція документу передбачала, що військові, правоохоронці та військово-цивільні адміністрації на Донбасі підпорядковуватимуться об’єднаному оперативному штабу ЗСУ, то у другому - депутати визначили процедуру призначення керівника цього штабу. Його призначатиме ніхто інший, як знову ж таки президент, за поданням керівника Генерального штабу. "В Україні нині немає воєнного стану, але виходить навіть без його оголошення, президент зможе отримати необмежену владу і контроль", - пояснює Марсель Рьотіг.  Саме тому, на його думку, у якнайшвидшому ухваленні документу зацікавлений передусім глава держави.

У намаганні Петра Порошенка збільшити свої повноваження немає нічого дивного, каже позаштатний експерт з питань Східної Європи з Європейського центру Карнегі Балаш Ярабік. На його думку, це тренд останніх років, і напередодні виборів він посилиться. "Петро Порошенко постійно збільшує собі владу на противагу уряду, і ми це бачимо і в цьому законопроекті. Я думаю, це буде ключовим у передвиборний період, де-факто перетворюючи країну на президентську республіку", - констатує Балаш Ярабік і не виключає, що це призведе до опору і протестів з боку населення і опозиції.

Права громадян

Дивує західних експертів також і те, що Україна відмежовується від відповідальності за завдану шкоду та збитки громадянам на окупованій території, перекладаючи це на Росію. "Оголошується, що збиратиме інформацію про усі злочини проти громадян, аби притягти Росію до відповідальності. Втім, на думку правозахисників, документ не передбачає жодних юридичних наслідків для Росії. І це може призвести до безкарності у разі завдання шкоди", - каже Марсель Рьотіг. Він шкодує, що до робочої групи щодо внесенння змін до документу не були залучені представники міжнародних гуманітарних організацій. Про це раніше заявляли і в Українській Гельсінській спілці з прав людини.

На думку Балаша Ярабіка з центру Карнегі, документ також не враховував права внутрішньо переміщених осіб, тих, що перебувають поблизу зони конфлікту, і тих, що виїхали. Втім, за словами експерта, закон відкриває двері для серйознішої міжнародної допомоги. "Документ дозволяє західним донорам надавати гуманітарну допомогу. Цього авжеж не достатньо для реінтеграції або для кращого життя на Донбасі, але це не менш важливо", - каже Ярабік.

Ще одним плюсом, за словами експерта є те що, Україна відтепер визнаватиме документи, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях. Разом з тим запровадження кримінальної відповідальності для тих, хто працює в адміністрації так званих "ДНР" і "ЛНР" вдарить по мінських домовленостях, прогнозує Балаш Ярабік.

Великих змін чекати не варто

Експерти вважають квінтесенцією цього закону офіційне визнання Росії країною-агресором і перейменування АТО. В усьому іншому, на їхню думку, там дуже мало йдеться про реінтеграцію, людей або про мир, і фундаментальних змін документ не принесе. Він більш декларативний. "Це підтвердження українських позицій, те, що Порошенко обіцяв, і це також доказ його відданості мінським угодам, мирним переговорам. Окрім того, це робиться для місцевого населення перед виборами", - каже старший науковий співробітник берлінського відділення Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Густав Ґрессель (Gustav Gressel). Тож великих і швидких змін він закону чекати не варто, підсумовує експерт. "Я не думаю, що конфлікт може бути вирішений за допомогою українських законів. Ви не можете законом наказати, щоб Путін став доброю людиною, це не в компетенції закону", - говорить Густав Грессель.

Забагато передвиборної риторики у кількаденних дебатах в парламенті, під час обговорення закону, побачив і Балаш Ярабік з центру Карнегі. На його думку, депутати змагаються у тому, хто зробить найбільш радикальні заяви. "Я не чув, щоб хтось згадав про мир", - підсумовує він.

Євродепутатка від політичної групи Зелені Ребекка Гармс(Rebecca Harms) взагалі обурююється, що дискусії в Раді довкола документа зводилися до простих гасел. "Дискусія рухається на лінії того, що хто за цей законопроект - є патріотом, а хто проти або хоче змін - колаборантом. Це мені особливо не подобається".