"Солідарність замість квітів" - під таким гаслом Європейська кіноакадемія до свого тридцятиріччя в рамках "Берлінале" в суботу, 11 лютого, організувала показ документального фільму російського режисера Аскольда Курова "Процес".

Ця стрічка розповідає про ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова. Її назва відсилає до однойменного роману Франца Кафки, герой якого Йозеф К. став жертвою судової системи, не скоївши жодного злочину.

"Відчуття абсолютного безсилля"

Куров у своєму фільмі знайомить глядачів із нюансами судової справи та намагається представити Олега Сенцова як режисера та людину за допомогою розмов з його близькими. Самого ж обвинуваченого ми бачимо лише в суді за металевою огорожею.

У фільм увійшли також уже відомі завдяки ЗМІ виступи Олега Сенцова, у яких він не визнає анексію Криму Росією та згадує президента РФ Володимира Путіна: "Термін 20 років мені не страшний. Я знаю, що епоха правління Путіна у вашій країні закінчиться раніше". Після цієї фрази, як і після заключного слова Олега Сенцова у суді, глядацька зала вибухнула оплесками.

Після показу Куров поділився з глядачами спогадами, як спочатку прийшов до суду, аби просто підтримати Олега. Вони познайомилися кілька років тому на прем'єрі першого фільму Сенцова "Гамер" у Москві.

"У суді я одразу зрозумів, що справа абсурдна, але я не можу нічого зробити, ніяк допомогти. Це було відчуття абсолютного безсилля. Тоді я вирішив зняти цей фільм", - розповів режисер. У Берлін разом із ним приїхала його продюсерська команда, а також адвокат Олега Сенцова Дмитро Дінзе та двоюрідна сестра ув'язненого Наталія Каплан.

Боротьба за звільнення

Уже майже три роки Каплан бореться за визволення режисера. Цей шлях Куров також документує у "Процесі". Однак не вся родина ставиться до Олега Сенцова з розумінням. Як розповідає Наталія у фільмі, рідна сестра Сенцова не підтримує його політичну позицію. Крім того, її син та чоловік працюють у російській ФСБ. Останній навіть давав свідчення проти режисера.

Після показу фільму близько 650 глядачів, що були присутні в залі, підняли жовті таблички з написом "Free OLEG SENTSOV!" ("Звільніть Олега Сенцова!").

Акт солідарності

Заключною частиною заходу стала дискусія за участю Курова, Каплан, Дінзе та голови правління Європейської кіноакадемії, польської режисерки Агнешки Голланд. Модерував дискусію заступник Голланд у кіноакадемії британський продюсер Майк Дауні.

Каплан та Дінзе зазначили, що обмін чи видача Сенцова - це суто політичне рішення, і в цьому процесі зараз спостерігається стагнація. Однак, на думку Дінзе, якщо міжнародна спільнота продовжуватиме тиск, "можна буде рухатися вперед маленькими кроками". Голланд зауважила: "Олег - дуже сильна та смілива людина. Ми потрібні йому. Але й він потрібен нам. Його мужність зараз дуже актуальна, можливо, навіть актуальніша, ніж два роки тому".

Публіка здебільшого висловлювала підтримку Сенцову та хвалила режисерську роботу. Але наприкінці дискусії пролунала й критика. Один з глядачів поцікавився, навіщо Європейська кіноакадемія втручається в політику. Дауні відповів, що для режисерів кіноакадемії цей захід є актом солідарності.

На прем'єру "Процесу" завітали багато відомих діячів культури і політики. Зокрема, директор Берлінського кінофестивалю Дітер Косслік (Dieter Kosslick), режисер Фолькер Шлендорф (Volker Schlöndorff), політик від німецьких Зелених Марілуізе Бек (Marieluise Beck), надзвичайний і повноважний посол України у ФРН Андрій Мельник. У розмові з DW Андрій Мельник поділився враженнями від фільму: "Фільм нічого не нав'язує та не дає жодних політичних коментарів. Він просто розповідає історію людини і показує всю абсурдність ситуації. Мені здається, це ідеальний підхід для німецької публіки, який зачіпає як розум, так і серце".