Манеула Швезіґ сумнівається в доцільності санкцій проти РФ
Валерій Сааков
29 червня 2019 р.
Європі варто намагатися досягти поетапного скасування санкцій щодо Росії, однак для цього варто спершу поетапно втілювати в життя мінські домовленості, вважає прем'єрка землі Мекленбург-Передня Померанія Мануела Швезіґ.
Прем'єр-міністерка землі Мекленбург-Передня Померанія та одна з лідерок Соціал-демократичної партії Німеччини Мануела Швезіґ (Manuela Schwesig) розкритикувала санкції Євросоюзу проти Росії. В оприлюдненому в суботу, 29 червня, інтерв'ю для видання Hamburger Abendblatt Швезіґ вона висловлює сумнів у доцільності економічних обмежувальних заходів проти Росії, запроваджених з 2014 року через події в Україні.
Зокрема вона вказала на негативні наслідки, котрих зазнають різні галузі економіки ЄС, у тому числі й Німеччини, через дію санкції проти Росії та контрсанкцій росіян щодо ЄС. "Вони (санкції. - Ред.) призвели до того, що Росія сама себе забезпечує в галузі сільського господарства. Натомість наші селяни вже не можуть постачати свою продукцію в Росію. В інших галузях Росія активніше орієнтується на Китай", - сказала Швезіґ.
За її словами, метою нинішньої політики має стати поетапне скасування санкцій проти Росії. Але передумовою цього має також бути поетапне вирішення конфлікту в Україні з так само поступовою реалізацією пунктів мінських домовленостей.
Стала на захист "Північного потоку-2"
Водночас Швезіґ прихильно висловилася про спорудження газопроводу "Північний потік-2", котрий має значно розширити можливості "Газпрому" напряму постачати газ з Росії до Німеччини. До німецької газотранспортної системи цей газогін буде під'єднано саме в землі Мекленбург-Передня Померанія. Швезіґ наголосила, що цей газовід важливий для всієї ФРН, особливо на тлі планів німецького уряду припинити генерацію електроенергії з вугілля з 2038 року.
Мануела Швезіґ стала не першою зі східнонімецьких політиків, хто виступає за скасування санкцій з Росії. Раніше схожу позицію вже висловлювали й інші земельні лідери - Дітмар Войдке (Dietmar Woidke) з Бранденбурга та Бодо Рамелов (Bodo Ramelow) з Тюрингії. А нещодавно глава уряду федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer) заявив після зустрічі з президентом РФ Володимиром Путіним, що для поліпшення відносин з РФ "потрібне скасування санкцій".
Нагадаємо, що Швезіґ входить до трійки тимчасових лідерів Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).
Які санкції США та ЄС діють щодо Росії
Галерея DW про те, які американські та европейські санкції були запроваджені щодо Росії за останні чотири роки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
Заборона на в'їзд та замороження активів
У березні 2014 року США та ЄС запровадили санкції щодо російських високопосадовців, депутатів Держдуми та підприємців. Їм заборонили в'їзд, а їхні американські та європейські активи заморозили. До санкційних списків, які в подальшому неодноразово розширювалися, потрапили спікерка Ради Федерації Валентина Матвієнко, депутат Держдуми Леонід Слуцький і радник російського президента Сергій Глазьєв.
Фото: picture-alliance/empics/S. Parsons
Секторальні санкції
16 липня 2014 року США запровадили санкції щодо компаній "Роснефть" і "Новатек", а також "Газпромбанку" і державної корпорації "Внешэкономбанк". Вони не можуть отримувати в США боргове фінансування на термін понад 90 днів. З "Внешэкономбанком" і "Газпромбанком" заборонено проводити транзакції. Згодом до цього списку додали "Банк Москвы", ВТБ, "Россельхозбанк" і Об'єднану суднобудівну корпорацію.
Фото: Dmitry Kostyukov/AFP/Getty Images
ЄС пішов за прикладом США
Кілька тижнів потому секторальні санкції щодо Росії запровадив і Євросоюз. Вони поширилися на п'ять найбільших російських банків: "Сбербанк", ВТБ, "Газпромбанк", "Россельхозбанк" і ВЭБ, яким був обмежений доступ до ринків капіталу ЄС. Пізніше такі ж обмеження Брюссель запровадив щодо трьох нафтових компаній - "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нефть" - і трьох оборонних підприємств РФ.
Фото: DW/E. Samedowa
Російська нафтова галузь під санкціями
Санкції щодо російської нафтової галузі запровадили і США, і ЄС, обмеживши роботу своїх компаній в російській Арктиці. Брюссель також заборонив поставки до Росії високотехнологічного обладнання для нафтової галузі у відповідь на дії РФ в Україні.
Фото: picture-alliance/AA/S. Anisimov
ВПК під прицілом
До санкцій в галузі ВПК належать запроваджена Євросоюзом заборона на торгівлю з Росією зброєю і заборона на експорт до неї товарів подвійного призначення для оборонного сектора. США, своєю чергою, запровадили штрафні заходи проти 11 виробників електроніки, яка може бути використана для потреб військової промисловості. Обґрунтування санкцій - війна на Донбасі та анексія Криму.
Фото: Reuters
Санкції щодо спецслужб
У грудні 2016 року США запровадили санкції у зв'язку з можливими кібератаками з боку російських хакерів під час американської президентської виборчої кампанії. Цього разу до "чорного списку" потрапили зовнішня і внутрішня спецслужби країни - Головне розвідувальне управління (ГРУ) і Федеральна служба безпеки (ФСБ).
Фото: picture-alliance/dpa
США покарали російських олігархів
У квітні 2018 американський мінфін вперше завдав удару по російських приватних компаніях. Він запровадив санкції щодо 24 російських бізнесменів з опублікованої раніше так званої "Кремлівської доповіді". Серед них опинилися такі впливові олігархи, як Олег Дерипаска та Віктор Вексельберг. Активи їхніх компаній на території США заморожені, а американцям заборонено вести з ними бізнес.
Фото: picture-alliance/AP/Sputnik/M. Klimentyev
Санкції за отруєння Скрипалів
27 серпня 2018 року набули чинності нові санкції США за застосування Росією хімічної зброї. Ці штрафні заходи включають заборону на продаж Росії озброєнь та іншої оборонної продукції, відмова у доступі до американських товарів і технологій, які особливо важливі з точки зору національної безпеки, а також у наданні кредитів уряду США, кредитних гарантій та іншої фінансової підтримки.
Фото: picture-alliance/PA Wire/A. Matthews
8 фото1 | 8
Економічні війни Росії: як Москва сусідів карає (24.06.2019)
