Шидло наполягає на репараціях від ФРН за Другу світову війну
Валерій Сааков
9 вересня 2017 р.
Глава уряду Польщі Беата Шидло наполягає на вимозі до уряду ФРН відшкодувати збитки, завдані Польщі під час Другої світової війни. Заперечення Берліна у Варшаві не сприймають.
Реклама
Попри заперечення Берліна прем'єрка Польщі Беата Шидло не відступає від позиції свого уряду щодо вимог до ФРН сплатити Польщі нові репарації за завдану під час Другої світової війни шкоду. Про це керівниця уряду Польщі заявила в інтерв'ю польській інформагенції PAP, опублікованому в суботу, 9 вересня. Вона назвала це "питанням порядності та справедливості стосовно Польщі".
За словами керівниці польського уряду, перш ніж виносити питання виплати Німеччиною репарацій Польщі на дипломатичний рівень, слід спочатку розставити акценти в самій польській позиції. Це стосується й лав правлячої партії "Право і справедливість", наголосила Шидло. Крім того, за словами польської прем'єрки, наразі триває науковий аналіз можливого обсягу завданої шкоди.
"Реполонізація" приватних ЗМІ
Шидло також вкотре виступила за "реполонізацію" приватних ЗМІ, деякі з яких перебувають у власності німецьких медіа-компаній. Вона запевняє в намірах уряду "запровадити плюралізм" у медійний простір Польщі, адже, на погляд Шидло, наразі його "просто не існує".
Нагадаємо, напередодні речник уряду ФРН заявив, що Берлін відкидає вимоги Польщі щодо репарацій за Другу світову війну. У німецькому уряді вважають безпідставними нинішні вимоги Польщі щодо виплати репарацій, вказуючи на рішення польської влади 1953 року. Тоді Варшава відмовилася від будь-яких подальших виплат репарацій з боку Німеччини. Після того польське керівництво неодноразово повторювало свою позицію щодо цього.
Утім, теперішній польський уряд вказує на те, що тодішнє рішення Польщі було прийняте під тиском з боку СРСР.
Завершення Другої світової війни: як це було
Беззастережною капітуляцією Німеччини у травні 1945 року завершилася Друга світова війна в Європі. Німеччина - в руїнах. Американські та радянські військові зустрічають тих, із ким вели довгу боротьбу. Фотодобірка DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Початок кінця
Висадка 6 червня 1944 року військ Антигітлерівської коаліції в Нормандії стала початком поразки нацистської Німеччини. На початку 1945 року американські солдати добралися до Саару. Поблизу Саарбрюкена вони зайняли одне із сіл (на фото). Складати зброю готові поки не всі.
Фото: picture-alliance/dpa
Більше, ніж символ
Хоча відвернути військову поразку армії Гітлера вже неможливо, за столицю "третього рейху" у квітні 1945 року ще ведуться запеклі бої. Солдати Червоної Армії зібралися перед Бранденбурзькими воротами - символом Берліна. У ці дні лише у столиці тисячі німецьких солдатів та представників цивільного населення зводять рахунки з життям.
Фото: picture-alliance/dpa
Патрулювання в Кельні
У травні 1945-го, після 262 повітряних атак за п'ять років, війна зрештою закінчилася і для Кельна на Рейні. Американські солдати патрулюють ті кілька вільних вулиць, які ще залишилися у майже вщент зруйнованому місті. Передусім бомби маршала Королівських ВПС Великобританії Артура Харріса змінили обличчя Кельна назавжди.
Фото: picture-alliance/dpa
Фото, що облетіло світ
Зустріч двох переможних армій на руїнах мосту через Ельбу поблизу Торгау в Саксонії: 25 квітня 1945 року радянські солдати 58-ої гвардійської дивізії 1-го Українського фронту вітаються з американськими солдатами 69-ої піхотної дивізії. Це фото відоме у всьому світі.
Фото: picture-alliance/dpa
Шоковані переможці
Практично до самого прибуття американських солдатів у концентраційному таборі "Дахау" поблизу Мюнхена продовжували знищувати людей. На фото рядові саме виявили вагонетку з трупами убитих в'язнів. Навіть найзагартованіші з солдатів шоковані масштабами організованого нацистами масового вбивства людей.
Фото: picture-alliance/dpa
Знаменитий прапороносець
2 травня 1945 року радянський солдат, грузин Мілітон Кантарія, встановлює радянський червоний прапор із серпом і молотом над берлінським Рейхстагом. Жоден інший мотив не символізує кінець так званого "третього рейха" настільки промовисто, як цей зі стягом переможців, що розвівається над Берліном.
Фото: picture-alliance/dpa
Смертоносні 18 хвилин
Мало хто знає про долю Емдена - невеличкого міста на півночі Німеччини. Усього за 18 хвилин 6 вересня 1944 року на нього було скинуто 15 тисяч авіаційних бомб і запалювальних боєприпасів зі 181 канадського бомбардувальника. Остання повітряна атака на портове містечко у дельті річки Емс була здійснена 25 квітня 1945 року. Емден - одне з найбільш зруйнованих під час Другої світової міст у Європі.
Фото: picture-alliance/dpa
Дорога в полон
Німецьких солдатів, які пережили війну, майже скрізь очікує полон. Британські та американські табори військовополонених при цьому вважалися гуманними. На відміну від радянських. З 1941 по 1945 рік понад три мільйони німецьких солдатів потрапили в радянський полон. Третина з них (майже 1,1 мільйона осіб) загинули. Останні німецькі солдати повернулися додому з полону аж 1955 року.
Фото: picture-alliance/dpa
Новина дня
Заради цього боролися солдати Антигітлерівської коаліції. 2 травня 1945 року зі спецвипуску армійської газети Stars and Stripes американські солдати дізнаються про смерть Адольфа Гітлера. Полегшення читається на їхніх обличчях. Закінчення війни близько.
Фото: picture alliance/dpa/Everett Colle
Krupp: промисловий рушій війни в руїнах
Як і під час Першої світової війни, головним промисловим гравцем у завойовницьких планах Гітлера є виробник сталі та зброї Krupp в Ессені. Бомбардування підприємства є однією зі стратегічних цілей ВПС Антигітлерівської коаліції. Тисячі примусових працівників звозили на роботу на заводах Krupp до 1945 року. Наприкінці війни дві третини заводів зруйновані.
Фото: picture-alliance/dpa
Виживання і після війни
Людина й війна: цей невідомий німецький солдат вижив, проте його побут ще не скоро нормалізується. 1945 року вода, струм та опалення в Німеччині - розкіш. Аби вижити, треба мати силу волі, вміння імпровізувати та знаходити вирішення проблем.
Фото: picture-alliance/dpa
Втрачене дитинство
Вони не розуміють війни, але суцільні руїни під час і після війни стали для мільйонів німецьких дітлахів єдиним майданчиком для ігор. Ціле покоління виростало з цією травмою, наслідками якої досі залишаються типова німецька ощадливість та старанність.