Москва і Тбілісі вже два роки не в змозі хоч як-небудь порозумітися щодо Абхазії і Південної Осетії. З моменту «п’ятиденної війни» у серпні 2008 року за посередництва ООН у Швейцарії відбулося вже дванадцять раундів переговорів за участі дипломатів з обох сторін – все безрезультатно. Заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін проігнорував останній раунд переговорів, який відбувся наприкінці липня у Женеві. Грузинська сторона звинувачує Москву у саботуванні перемовин про майбутній статус територій, які Тбілісі називає «окупованими». Російська сторона не реагує на заклики грузинського керівництва забезпечити свободу пересувань на території Абхазії і Південної Осетії. Більше двохсот тисяч біженців, які перебувають на території Грузії, не можуть повернутися у свої домівки або принаймні частково повернути своє майно.

Правозахисники: незадовільні умови для біженців

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International звертає увагу на жалюгідні умови, в яких проживають біженці у Грузії. Більшість з них ще з часів першої війни на Південному Кавказі досі проживає у приміщеннях лікарень або у військових бараках, без належних санітарних умов, йдеться у заяві правозахисників. 26 тисяч грузинів втекли два роки тому під час «п’ятиденної війни» з Південної Осетії та Кодорської ущелини. За підтримки Європейського Союзу для них поступово будується житло у Грузії. Крім гуманітарної допомоги, Євросоюз продовжує моніторинг дотримання умов перемир’я між Росією і Грузією. Наприкінці липня глави МЗС країн спільноти ще на рік подовжили мандат місії у складі 225 спостерігачів.

Преса: компромісу очікувати не доводиться

Відсутність поступу у переговорах між Москвою і Тбілісі оглядачі на сторінках європейських друкованих видань називають закономірною. Зокрема, австрійська газета Wiener Zeitung пише: «Перспективи політичного компромісу щодо статусу Абхазії та Південної Осетії поки немає. Зрештою, статус-кво всіх влаштовує: для Росії не знайти кращого опудала за Михаїла Саакашвілі, яке би давало привід «захищати» сепаратистів. Натомість грузинському президенту теж потрібен «зовнішній ворог», аби стримувати опозицію. Багатьом на Заході така ситуація зручна, адже є відмовка щодо неможливості прийняття Грузії до ЄС і НАТО. Заходу, мовляв, і без того досить проблем», - пише Wiener Zeitung.

FT: Росія зацікавлена у компромісі

На шпальтах видання ділових кіл Financial Times читаємо: «Два роки тому багато оглядачів передрікали новий виток «холодної війни» між Заходом і Росією. Але насправді відносини навіть покращилися, хоча у розв’язанні конфлікту на Південному Кавказі немає жодного поступу», - пише газета. Водночас, аналітики видання не бачать перспектив компромісу щодо Південної Осетії і Абхазії, доки провідні гравці на міжнародній арені продовжуватимуть дивитися на цей конфлікт «крізь призму «холодної війни». «Перше, що треба визнати, це той факт, що «серпнева війна» послабила позиції Росії на Кавказі. Політика визнання Абхазії і Південної Осетії нашкодила Москві на міжнародній арені, навіть на пострадянському просторі жодна країна не наслідувала приклад Росії», - зауважує Financial Times. На думку оглядачів британської газети, Москва зацікавлена у міжнародному компромісі щодо Південного Кавказу, особливо з огляду на Олімпійські ігри 2014 року у Сочі. Утім, поступу, як вважають оглядачі, варто очікувати лише тоді, коли завершиться другий термін повноважень грузинського президента Михаїла Саакашвілі – «затятого ворога Росії».

Євген Тейзе/Захар Бутирський/afp, dpa