Протести в Ірані, які тривають від 28 грудня 2017 року, - чи не найжорсткіші від 2009 року, нагадує німецька газета Neue Osnabrücker Zeitung: "Новий спалах народного гніву спровокувало безробіття та зростання цін. Чимало іранців обурені тим, що президент Хассан Роухані не виконує своїх обіцянок. Після ядерної угоди 2015 року та зняття санкцій економіка Ірану не показала очікуваного бурхливого зростання. Замість інвестицій у школи, лікарні та дороги режим викидає мільярди на посилення своєї ролі в регіоні, як от в Сирії чи Ємені. Це одна точка зору. Інша ж звучить так: протести організували консерватори. "Яструби" та духовенство хочуть зашкодити поміркованому президентові Роухані, щоб налаштувати людей проти відкриття країни Заходові та заблокувати напружені спроби реформ", - пише видання.

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung коментує: "Протести в Ірані, які тривають п'ятий день поспіль по всій країні, до цього часу не перетворились на революцію і не оформились у новий великий опозиційний рух (...) На відміну від 2009 року, за демонстрантами не можна угледіти організаторів акцій, а також стратегії щодо подільших дій протестувальників. Це може бути перевагою. Оскільки немає центрального керівництва протестами, іранський уряд не має можливості послабити цю хвилю, заарештувавши головних заколотників. Утім, робити якісь прогнози неможливо. Адже все залежатиме від реакції режиму, а також від того, чи не виокремиться найближчими днями з демонстрантів група ватажків, які нарешті сформулюють основні вимоги протестувальників".

Австрійська газета Der Standard звертає увагу: "Одна з причин того, що багато хто в Ірані має відчуття, що держава не піклується про нього, пов'язана з системою ісламської республіки, з іранською залученістю - висловлюючись евфемістично - за кордоном. Під час протестів цей аспект тематизувався досить чітко - часом навіть з расистськими нотками: якби так багато іранських грошей не потрапляли до не здатних ні до чого арабів, нам було би краще. На увазі маються іранські втручання у Сирії, Іраку, підтримка "Хезболли" у Лівані та взагалі спроба "поглинути" шиїтів у світовому масштабі".

Причиною може бути і протистояння традиціоналістських та реформаторських настроїв в Ірані, припускає австрійська Die Presse. "Консерватори, які в міру своєї снаги саботують зусилля Роухані та його уряду, мають багато чого втрачати - владу та статки, а отже драконівськими методами переслідуватимуть зачинщиків протестів. Можливо, їм вдасться придушити повстання в зародку. Утім, можливо протест уже набрав тих обертів, які можуть стати небезпечними для самих основ ісламської республіки. Президент Роухані намагається зважити сили - але кінець кінцем опиниться затисненим між різними інтересами: надто ліберальний для фундаменталістів, надто лояльний для незадоволених мас та Дональда Трампа".