Преса про Іран: Обурення народу чи змова консерваторів?
Стас Соколов
1 січня 2018 р.
Протести в Ірані набирають обертів. Що стоїть за народним обуренням в ісламській республіці, розмірковують європейські видання.
Реклама
Протести в Ірані, які тривають від 28 грудня 2017 року, - чи не найжорсткіші від 2009 року, нагадує німецька газета Neue Osnabrücker Zeitung: "Новий спалах народного гніву спровокувало безробіття та зростання цін. Чимало іранців обурені тим, що президент Хассан Роухані не виконує своїх обіцянок. Після ядерної угоди 2015 року та зняття санкцій економіка Ірану не показала очікуваного бурхливого зростання. Замість інвестицій у школи, лікарні та дороги режим викидає мільярди на посилення своєї ролі в регіоні, як от в Сирії чи Ємені. Це одна точка зору. Інша ж звучить так: протести організували консерватори. "Яструби" та духовенство хочуть зашкодити поміркованому президентові Роухані, щоб налаштувати людей проти відкриття країни Заходові та заблокувати напружені спроби реформ", - пише видання.
Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung коментує: "Протести в Ірані, які тривають п'ятий день поспіль по всій країні, до цього часу не перетворились на революцію і не оформились у новий великий опозиційний рух (...) На відміну від 2009 року, за демонстрантами не можна угледіти організаторів акцій, а також стратегії щодо подільших дій протестувальників. Це може бути перевагою. Оскільки немає центрального керівництва протестами, іранський уряд не має можливості послабити цю хвилю, заарештувавши головних заколотників. Утім, робити якісь прогнози неможливо. Адже все залежатиме від реакції режиму, а також від того, чи не виокремиться найближчими днями з демонстрантів група ватажків, які нарешті сформулюють основні вимоги протестувальників".
Австрійська газета Der Standard звертає увагу: "Одна з причин того, що багато хто в Ірані має відчуття, що держава не піклується про нього, пов'язана з системою ісламської республіки, з іранською залученістю - висловлюючись евфемістично - за кордоном. Під час протестів цей аспект тематизувався досить чітко - часом навіть з расистськими нотками: якби так багато іранських грошей не потрапляли до не здатних ні до чого арабів, нам було би краще. На увазі маються іранські втручання у Сирії, Іраку, підтримка "Хезболли" у Лівані та взагалі спроба "поглинути" шиїтів у світовому масштабі".
Причиною може бути і протистояння традиціоналістських та реформаторських настроїв в Ірані, припускає австрійська Die Presse. "Консерватори, які в міру своєї снаги саботують зусилля Роухані та його уряду, мають багато чого втрачати - владу та статки, а отже драконівськими методами переслідуватимуть зачинщиків протестів. Можливо, їм вдасться придушити повстання в зародку. Утім, можливо протест уже набрав тих обертів, які можуть стати небезпечними для самих основ ісламської республіки. Президент Роухані намагається зважити сили - але кінець кінцем опиниться затисненим між різними інтересами: надто ліберальний для фундаменталістів, надто лояльний для незадоволених мас та Дональда Трампа".
Фотогалерея: Дев'ять тисяч років культури в Ірані
Стародавні артефакти, представлені на виставці у Бонні, представляють культури, які існували на території Ірану. Історія деяких з них сягає восьмого тисячоліття до н.е. Багато з них уперше демонструються за межами Ірану.
Фото: Bundeskunsthalle Bonn
Скарби ранніх цивілізацій
Простий, але функціональний: цей однокімнатний будиночок був створений у шостому тисячолітті до нашої ери. Виставка під назвою "Іран. Стародавні культури між водою та пустелею" у музеї Bundeskunsthalle в Бонні демонструє, як жили люди у цьому регіоні, починаючи з сьомого тисячоліття до н.е. і до розквіту династії Ахеменідів у першому тисячолітті до н.е.
Фото: National Museum of Iran/Bundeskunsthalle Bonn
Вавилонська вежа
Вавилонська вежа пов'язується науковцями з Етеменанкі, зикуратом у Вавилоні, побудованим царем Вавилону Набопаласаром на честь месопотамського бога Мардука. Він був зруйнований Александром Македонським. Біблійна легенда про Вавилонську вежу мала ціллю пояснити походження різних мов світу.
Фото: Bundeskunsthalle Bonn
Настільні ігри в Персії
Серед інших експонатів - дошки для настільних ігор, зроблені з мильного каменю та красиво прикрашені фігурками змій та пташок. Такі ігри були поширені у Західній Азії вже у третьому тисячолітті до н.е. Вони подібні до популярної нині настільної гри - нардів.
Фото: National Museum of Iran/Bundeskunsthalle Bonn
Джирофтські сенсаційні знахідки
У 2001 році поліції вдалося захистити визначні знахідки, які були викрадені з територій неподалік міста Джирофт, зокрема, красивий посуд, зроблений з хлориту. Експонат на фотографії датований третім тисячоліттям до н.е. Родовище мінералу розташоване за 90 кілометрів від місця, де викопали цю знахідку.
Фото: National Museum of Iran/Bundeskunsthalle Bonn
Вино та святкування
Важається, що заможні люди, які жили у ті часи, пили вино з золотих чаш на могилах своїх померлих близьких. Чаші, які використовувалися під час цих церемоній, підтверджують високу майстерність ремісників у ті часи. Кубки прикрашалися майстерно виконаними рельєфами напівлюдей-напівтварин.
Фото: National Museum of Iran/Bundeskunsthalle Bonn
Прикраси принцес
Це з казок тисячі й однієї ночі? Масивні прикраси з золота, включно з обручками, браслетами та ланцюжками, були знайдені у 2007 році у гробницях двох еламських принцес у поселенні Жобжі недалеко від Перської затоки. Разом з принцесами також було захоронено їжу та посуд - як тоді вірували, ці предмети мали допомогти їм під час подорожі в інший світ.
Фото: Bundeskunsthalle Bonn/D. Ertl
Резиденція правителя
Чога-Занбіль було містом-резиденцією царя Еламу Унташ-Напіріши (1275-1240 роки до н.е.). Воно було оточене трьома кільцями мурів. Знайдені там тисячі цеглин дозволяють припустити, що існували плани розширення міста.
Фото: Bundeskunsthalle Bonn
Рай на землі
Перські сади були занесені ЮНЕСКО до списку об'єктів світової культурної спадщини. Реконструкцію внутрішнього дворику було споруджено до виставки у боннській Bundeskunsthalle. Басейн з фонтанами у центрі створює прохолоду. З обох боків - клумби з екзотичними рослинами. У затінку під навісом можна посидіти та відпочити. Висока стіна захищає не лише від сонця, але і від допитливих очей.