1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Приватизація на гальмах

Олександр Голубов
7 травня 2018 р.

У нинішньому уряді України не виключають, що ціну Одеського припортового заводу раніше штучно завищували, аби загальмувати його продаж. Експерти нагадують про проблеми підприємства, які відлякують інвесторів.

Стартова ціна при приватизації Одеського припортового заводу буде вже в десять разів нижчою, ніж три роки тому
Стартова ціна при приватизації Одеського припортового заводу буде вже в десять разів нижчою, ніж три роки тому Фото: picture-alliance/AP

Днями нарешті стало відомо, з якої ціни розпочнеться чергова спроба продати Одеський портовий завод (ОПЗ) потенційним приватним інвесторам. Так, за словами першого заступника директора ОПЗ Миколи Щурикова, вона дорівнюватиме 54 мільйонам доларів і буде фактично у 10 разів меншою від ціни заводу трирічної давнини.

Також, додає Щуриков, усі документи вже готові й знаходяться у Фонді державного майна (ФДМ). "Чому ФДМ не випускає їх на Кабмін та затягує до завершення термінів чинності оцінки нам не відомо", - повідомив менеджер у Facebook у середу, другого травня.

Довга історія

Ця спроба продати ОПЗ буде вже третьою з 2016 року. Тоді ФДМ спочатку намагався продати завод за 13,175 мільярда гривень у червні, а пізніше, у грудні - за зниженою ціною у 5,16 мільярда гривень. Але й друга спроба завершилась безрезультатно. 

16 березня цього року український прем'єр Володимир Гройсман заявив, що при спробі приватизації ОПЗ у 2016 році вартість акцій підприємства була штучно завищеною. "Я вважаю, що це було зроблено спеціально, аби не допустити його продажу", - запевнив Гройсман. За його словами, ще під час першої спроби продажу міжнародні експерти попереджали про неможливість продати завод за 500 мільйонів доларів - сумі, на якій наполягав тодішній голова ФДМ Ігор Білоус.

У квітні 2017 року Білоус пішов у відставку, і тепер у Фонді держмайна планують продати ОПЗ вже у травні цього року. Відповідний наказ було опубліковано в офіційному виданні ФДМ наприкінці лютого. На продаж будуть виставлені більше 99,5 відсотків акцій підприємства.

Кон'юнктура і борги

Опитані DW експерти вважають, що однією з причин значного зниження вартості заводу є проблемна кон'юнктура на ринку мінеральних добрив, що виробляє ОПЗ. За словами експерта ринку мінеральних добрив проекту "Інфоіндустрія" Михайла Саницького, сезонний характер попиту на продукцію Одеського припортового заводу призводить до регулярних спадів та зупинок у виробництві.

Проблема, каже експерт, полягає як у зниженні попиту на мінеральні добрива в останні роки, так і у відсутності доступу до дешевого газу. "За нинішньої ціни на газ продукція ОПЗ не може бути конкуретною, і завод не може працювати цілий рік без перебоїв, як у Росії чи Ірані, де проблем із доступом до палива немає", - пояснює Саницький.

Останні два роки завод завершував зі значними збитками. У 2017 році вони склали 1,44 мільярда гривень, а роком раніше - 3,8 мільярда гривень. А буквально за день до оголошення Щуриковим новини про нову стартову ціну для аукціону з приватизації ОПЗ стало відомо про чергову повну зупинку виробництва на заводі через припинення постачання газу.

Але якщо проблему кон'юнктури справді можна компенсувати зниженням ціни, то токсичний борг ОПЗ відлякує навіть тих стратегічних інвесторів, котрі готові вкладати в проблемне підприємство, попереджає член Групи стратегічних радників з підтримки реформ Андрій Бойцун.

Підприємство має 190 мільйонів доларів заборгованості перед компанією Ostchem Дмитра Фірташа та більше півтора мільярда гривень боргів перед "Нафтогазом України".

Позбутися зайвого

Усі ці проблеми є наслідком не лише об'єктивних ринкових факторів, але й хронічної неефективності та корумпованості, типової для менеджменту українських державних підприємств, пояснює голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. "Навіть за більш вигідної кон'юнктури менеджери цього підприємства були зав'язані на окремі олігархічні групи й фактично вимивали з нього кошти, заганяючи завод у жалюгідне становище", - розповідає економіст.

Саме тому підозри Гройсмана у навмисному затягуванні приватизації здаються Кушніруку виправданими. На думку експерта, зацікавленим групам була вигідною подальша деградація ОПЗ, адже вона дозволяла їм отримувати надприбутки.

Підозри в недоброчесності менеджменту заводу відомі й правоохоронцям. Так, колишній голова спостережної ради Одеського припортового заводу Сергій Перелома фігурував у справі Національного антикорупційного бюро України про заподіяння збитків ОПЗ в обсязі 205 мільйонів гривень.

З огляду на таку ситуацію Кушнірук наполягає, що приватизація є єдиною можливістю для української держави позбутися проблем, пов'язаних з неефективним та корумпованим підприємством.

Щоправда Бойцун з Групи стратегічних радників закликає робити це максимально раціонально. "Теоретично є шанс продати ОПЗ й з токсичним боргом, але, по-перше, держава вже робила дві такі спроби - і обидві були невдалими. По-друге, якщо ми хочемо отримати не спекулянта або олігарха, а стратегічного інвестора, проблему боргу варто вирішити до приватизації", - попереджає експерт. Для цього, каже він, варто звернутися до міжнародних інвестиційних радників, які спеціалізуються на вирішення подібних справ. І, за словами Бойцуна, подібні консультації вже ведуться українським урядом.

 

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW