Про нову хвилю тотальної приватизації українські можновладці за останній рік говорили вже не раз. У міністерстві економічного розвитку і торгівлі на запит DW підтвердили, що уряд України розпочинає процес поступової "прозорої та конкурентної приватизації", для чого планується провести аудит річної фінансової звітності близько 150 найбільших держпідприємств із залученням кваліфікованих незалежних аудиторських фірм.

Нещодавно це питання порушив і тепер уже колишній радник міністра економічного розвитку і торгівлі Олександр Боровик. В інтерв'ю "5 каналу" він запропонував залишити в державній власності не більше 15 стратегічних підприємств. Решту, на його думку, необхідно приватизувати. Чим швидше держава зможе "вибігти" з економічного сектора - тим краще, вважає Боровик.

У кабінеті міністрів до такої радикальної приватизації, судячи з усього, ще не зовсім готові. Український уряд затвердив перелік підприємств для приватизації в 2015 році, в який входить лише 345 об'єктів, з понад трьох тисяч. Тому знизити державну частку до 15 підприємств, імовірно, вдасться не скоро. Але, за словами експертів, приватизація це правильний шлях, і зараз лише вона зможе виправити ситуацію, якщо йдеться про порятунок підприємств, які, перебуваючи в державній власності, демонструють хронічну збитковість.

Від’ємна рентабельність державних активів

Як зазначається у огляді державних підприємств, опублікованому на сайті міністерства економіки України, 100 найбільших з них закінчили 2013 рік із сукупним збитком у 16 мільярдів гривень, а за результатами 9 місяців 2014 року фінансові результати цих підприємств ще погіршились - збиток зріс до 74,7 мільярда гривень.

Згідно з даними міністерства, за результатами 2013 року рентабельність активів державних підприємств була від’ємною і склала мінус три відсотки. Для порівняння, середня рентабельність активів у приватному секторі складає близько 7-10 відсотків. Виходячи з цього, як вважають у міністерстві, є можливість зростання щорічного прибутку державних підприємств до рівня 50-70 мільярдів гривень. Немає жодного сумніву, що ефективність управління діяльності державних підприємств залишається низькою та вимагає покращення, йдеться в огляді.

На думку керівника аналітичного департаменту "Dragon Capital" Андрія Безп'ятова, уряд цілком резонно пішов шляхом прискорення передачі державної власності в приватну. За його словами, очікувати, що знайдуться "професіонали з високими етичними принципами", щоб повністю оновити керівництво більше, ніж трьох тисяч державних підприємств - це утопія.

Ласі, екзотичні та неліквідні активи

Серед підприємств, які планується виставити на продаж, є й такі ласі активи як "Одеський припортовий завод" та "Центренерго". Як повідомив колишній виконуючий обов’язки голови Фонду держмайна (ФДМ) Дмитро Парфененко інформагентству "Укрінформ", "Одеський припортовий завод" можна відкрито й прозоро продати за 400 мільйонів доларів.

Що ж стосується "Центренерго", то це також дуже бажаний актив, його хочуть придбати як українські, так і іноземні інвестори. За розрахунками міненерговугілля, вартість 70 відсотків акцій цієї компанії складає один мільярд доларів.

Але, на думку керівника аналітичного департаменту інвестиційної компанії "Concorde Capital" Олександра Паращія, такі підприємства як "Центренерго" потребують досить зваженого підходу. Оптимальним було б спочатку провести реформу енергоринку й тоді продати на зрозумілих умовах по хорошій ціні, вважає він.

Серед виставлених на продаж є звичайно й менш привабливі активи. Це і "Дніпрометробуд" з чистим збитком, який за підсумками 2013-го збільшився в 17 разів у порівнянні з 2012 роком і склав 9,6 мільйона гривень. Це і "Свема" - свого часу найбільше підприємство колишнього СРСР, що спеціалізувалася на випуску всіх видів кінофотоматеріалів, а зараз вже більше десяти років перебуває в процедурі санації (система заходів, які здійснюються для запобігання банкрутства - Ред.). Є ще багато збиткових шахт, з якими взагалі невідомо що робити.

Що таке "вигідно продати"?

Україна продовжує жити в очікуванні масштабної приватизації вже багато років. Уряди Тимошенко, Януковича, Азарова наполегливо, знову і знову, оголошували про розпродаж державних активів, але їм так і не вдалося це вигідно зробити, зазвичай все закінчувалось перерозподілом активів серед наближених до режиму.

Очевидно, що зараз максимізувати ціну продажу активів неможливо. Тому питання, що таке вигідно продати залишається відкритим, зауважують оглядачі. І все ж таки, незважаючи на можливі складнощі на цьому шляху, процес приватизації варто продовжити й за таких умов. Про це свідчить і досвід українських сусідів, які свого часу успішно реформували країну. Так, колишній прем’єр-міністр Польщі Ян Кшиштоф Белецький, який нещодавно відвідав Київ, теж вважає, що в Україні треба приватизувати більшість компаній. У коментарі DW він висловив думку, що уряд не може керувати кількома тисячами підприємств. Та й ніхто не може. Він упевнений, що в державному секторі повинно залишитись близько 20 компаній, а більше це вже забагато.