Днями стало відомо про зняття Інтерполом з міжнародного розшуку українського президента-втікача Віктора Януковича та його сина Олександра. Разом із ними з бази міжнародної поліцейської організації "зникли" також український екс-міністр енергетики Едуард Ставицький та колишній секретар Ради національної безпеки і оборони Андрій Клюєв. Спочатку про це повідомив прес-секретар Олександра Януковича Юрій Кірасир, який оприлюднив у Facebook листи, отримані, за його словами, у відповідь на запит адвокатської фірми, що обслуговує Віктора Януковича. Це, впевнений Кірасир, підтверджує політичну вмотивованість кримінального переслідування екс-президента України.

У Національній поліції України підтвердили факт зняття Януковича та його соратників з розшуку Інтерполу. За словами речника відомства Ярослава Тракала, відповідне повідомлення надійшло до Національного бюро Інтерполу від комісії з контролю за файлами організації. Українське бюро Інтерполу, у свою чергу, передало копію цього рішення до Генеральної прокуратури. У коментарі DW начальник департаменту спеціальних розслідувань генпрокуратури Сергій Горбатюк заявив, що причиною цьому стали недоліки українського законодавства - йдеться про процедуру обрання запобіжного заходу щодо розшукуваних осіб та статусу підозрюваного. Горбатюк також пообіцяв опрацювати висновки Інтерполу, аби переконати організацію змінити своє рішення.

DW звернулася за поясненнями як до центрального офісу Інтерполу, так і до Національного бюро організації у Києві. В останньому випадку редакції підтвердили слова Горбатюка, однак відмовились коментувати ситуацію докладно. А ось з Ліона на час публікації статті не надійшло жодної відповіді.

Присмак політики

Член правління Transparency International Ukraine Віталій Касько закликає дочекатися позиції центрального офісу Інтерполу у Ліоні щодо підстав зняття з розшуку Януковича та його оточення. Щодо офіційної позиції українських правоохоронних структур про вади національного закону, які нібито стали причиною відмови Інтерполу, Касько нагадує, що з 2012 року Інтерпол оголошував у міжнародний розшук розшукуваних Україною правопорушників на підставі саме чинного кримінального процесуального законодавства, яке раніше не ставало перепоною для цього. Тому робити однозначні висновки, на його думку, наразі не варто.

Але чекати на пояснення Ліона може бути невдячною справою. Президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням, юрист-міжнародник Микола Гнатовський каже, що Інтерпол зовсім не зобов'язаний пояснювати свою позицію у подібних випадках. За словами експерта, організація неохоче береться за справи, де вона вбачає навіть потенційну наявність політичної складової. Тому, каже Гнатовський, вірогідною причиною зняття Януковича і його поплічників з розшуку може бути і бажання Інтерполу максимально убезпечити себе від залучення у політику. Втім, експерт також закликає не робити передчасних висновків - без ознайомлення із матеріалами, які українська сторона передала до Інтерполу, та відповіддю організації, можна робити лише припущення.

Без трагедії

Про можливе політичне підґрунтя у цьому випадку говорить і керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. За словами експерта, Інтерпол часто свідомо уникає втручання у справи щодо політичних діячів, навіть коли йдеться про факти, що підтверджують порушення загального права. Це передбачається установчими документами організації, зокрема статтею 3 Cтатуту та двома резолюціями Генасамблеї Інтерполу. За це, каже Мусієнко, Інтерпол ніби ненавидів колишній очільник ФБР Едгар Гувер - адже той не допомагав боротися із злочинами, які вчинялися комуністами.

Втім, зняття з розшуку Януковича та представників його оточення жодним чином не підтверджує тези захисту екс-президента про політичну мотивацію кримінального провадження щодо нього, додає експерт. За словами Мусієнка, у даному випадку Інтерпол не робить висновків по суті справи, а лише дистанціюється від неї. Зникнення з бази організації також не означає того, що Янукович зможе безперешкодно подорожувати світом. "Навіть якщо Україна не зможе добитися його повернення до списку розшукуваних персон, Київ завжди зможе звертатися до держав, із якими підписані угоди про правову допомогу, аби вимагати його видачі", - пояснює експерт.