Неприємні новини для кандидата в канцлери від соціал-демократів: Європарламент більшістю голосів осудив окремі кадрові рішення свого колишнього голови. Соратники Шульца називають голосування "передвиборним ходом".
Реклама
Кандидат у канцлери Німеччини від Соціал-демократичної партії (СДПН) Мартін Шульц (Martin Schulz), обрання якого лідером партії спричинило ейфорію серед соратників та зростання рейтингу СДПН, тепер змушений миритися ще з однією темною плямою в своїй політичній біографії. Депутати Європарламенту (ЄП) у четвер, 27 квітня, більшістю голосів осудили окремі його кадрові рішення в часи головування в ЄП. Схваливши звіт щодо виконання бюджету за 2015 рік, вони поставили під сумнів рішення щодо просування по службі та доплат окремим співробітникам, які приймав Шульц.
До того ж депутати визнали так зване "тривале відрядження" до Берліна колишнього прес-секретаря Шульца Маркуса Енґельса (Markus Engels) гідним критики поводженням з грошима платників податків, повідомляє агентство dpa. Зараз Енґельс є менеджером передвиборної кампанії Шульца.
Минуле наздогнало Шульца
Мартін Шульц був головою Європарламенту з 2012-го до початку 2017 року. Він не робив спеціальних заяв щодо закидів на його адресу, які стосувалися нібито надання привілеїв співробітникам коштом платників податків. Лише в одному з інтерв'ю Шульц зазначив, що усі його кадрові рішення були "коректними", та назвав ініціативу осуду їх в Європарламенті частиною передвиборних маневрів, задля чого об'єдналися "антиєвропейські депутати, консерватори та зелені".
В якості доказу правомірності дій Шульца соціал-демократи наводять оприлюднене напередодні рішення Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (Olaf) не відкривати офіційне провадження проти Шульца та колишніх співробітників. Утім, це рішення може вказувати лише на те, що кадрові рішення Шульца були юридично правомірними. Але європейські борці з корупцією не займаються розслідуванням сумнівного поводження із грошима платників податків, якщо це відбувається в рамках правил.
У якості такого сумнівного витрачання грошей платників податків у ухваленому Європарламентом звіті наводиться практика "тривалих відряджень". Передусім йдеться про Маркуса Енґельса. Його Шульц у 2012 році відправив у "тривале відрядження" до Берліна, хоча Енґельс й до того проживав у німецькій столиці. У підсумку Енґельс міг розраховувати на 16-відсоткову доплату до зарплатні за роботу за кордоном та частково добові.
Після ухвалення звіту теперішнє керівництво Європарламенту повинно формально відкликати суперечливі рішення Шульца, датовані 2015 роком, які забезпечували багатьом співробітникам довгострокові кар'єрні переваги. Після критики їх вже замінили іншими рішеннями - які не мають такої тривалої дії.
Передвиборні маневри?
Голова комітету Європарламенту з бюджетного контролю Інґе Ґрессле (Inge Gräßle), яка представляє партію Християнсько-демократичний союз (ХДС), коментуючи результати голосування в Європарламенті, знову розкритикувала Шульца: "Мартін Шульц практикував фаворитизм чистої води і приймав цілком самовільні рішення, не спираючись на право". Їй заперечив лідер групи німецьких соціал-демократів у Європарламенті Єнс Ґаєр (Jens Geier), який назвав дії Ґрессле та тих, хто її підтримав, "нечесними та політичним ходом, аби забезпечити переваги в передвиборній боротьбі до Бундестагу". За його словами, немає жодної "справи Шульца".
Шульц проти Меркель - битва титанів (20.03.2017)
03:08
Європейський вибір: рік голосувань у Євросоюзі
У 2017-му одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в деяких - з'явиться чи вже з'явився новий президент. Головні інтриги виборів у Франції, Німеччині та інших країнах - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Європа робить вибір
2017 рік проходить у Європі під знаком виборів. Одразу в шести країнах-членах ЄС оновиться склад парламентів, а в трьох державах оберуть нових президентів. Голосування відбудуться також у двох країнах-кандидатах на вступ до Євросоюзу. DW розповідає про головні інтриги майбутніх виборів та основних претендентів на перемогу.
Фото: picture-alliance/dpa
Вибори в Нідерландах: правопопулізм не пройшов
На парламентських виборах у Нідерландах 15 березня перемогла праволіберальна "Народна партія за свободу та демократію", яку очолює прем'єр-міністр Марк Рютте: її результат - 21,3 відсотка голосів. За основного опонента партії Рютте - правопопулістську "Партію за свободу" Геерта Вілдерса (на фото) - проголосували лише 13,1 відсотка виборців.
Фото: picture-alliance/dpa
Коаліція без Вілдерса
Марк Рютте розцінив результати виборів як перемогу над популізмом. "Після Brexit і виборів у США Нідерланди сказали "стоп" фальшивій сутності популістів", - заявив нідерландський прем'єр. У країні продовжуються переговори щодо формування коаліції. Очікується, що окрім переможниці виборів до неї увійдуть ще три партії. Союз із Вілдерсом Рютте виключив.
Фото: picture-alliance/dpa/EPA/M. Beekman
Болгарія: нові дострокові
26 березня в Болгарії відбулись дострокові парламентські вибори - утретє за останні п'ять років. Їхнім переможцем стала проєвропейська партія ГЕРБ екс-прем'єра країни, яка набрала 32 відсотка. За проросійську Болгарську соціалістичну партію проголосували 27 відсотків виборців. Лідерка соціалістів Корнелія Нінова визнала свою поразку та привітала суперників.
Фото: Nikolay Doychinov/AFP/Getty Images
Президент Республіки
Вибори нового президента Франції відбуваються у два тури - 23 квітня та 7 травня. Як і передбачали соціологи, до другого раунду голосування вийшли лідер незалежного руху "Вперед!" Еммануель Макрон і голова правопопулістської партії "Національний фронт" Марін Ле Пен. За даними опитувань, у травні Макрон має перемогти зі значною перевагою голосів.
Фото: picture alliance/dpa/M. Ollivier
Дострокові вибори у Великобританії
8 червня в Великобританії пройдуть дострокові парламентські вибори. З такою ініціативою в середині квітня виступила міністерка країни Тереза Мей. За її словами, опозиційні партії перешкоджають процесу виходу Сполученого Королівства з ЄС. Мей сподівається отримати в парламенті ще більше місць для консерваторів і тим самим зміцнити позиції Лондона на переговорах з Брюсселем щодо Brexit.
Фото: Getty Images/AFP/J. Tallis
Із прем'єра - у президенти
Переможцем президентських виборів у Сербії, які відбулися 2 квітня, став чинний прем'єр-міністр країни Александар Вучич. Йому вдалося набрати 55 відсотків голосів. Після оголошення результатів голосування тисячі громадян вийшли на вулиці Белграда. Демонстранти побоюються, що перемога Вучича загрожує країні встановленням диктатури. Із 2012 року Сербія є кандидатом на вступ до ЄС.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Cukic
Франція знову обирає
У Франції у 2017 році зміниться не лише глава держави, але й склад парламенту. Вибори в Національні збори відбудуться у два етапи - 11 та 18 червня. Поки увага соціологічних служб прикута до президентських перегонів, тож свіжих прогнозів результатів парламентських виборів немає.
Фото: Reuters/C. Platiau
Передвиборча боротьба по-албанськи
У ще одній країні-кандидатці на вступ до ЄС Албанії парламентські вибори призначені на 18 червня. Передвиборча боротьба супроводжується багатотисячними акціями протесту під прапорами опозиційної Демократичної партії, яка звинувачує правлячих соціалістів у корупції та намірі маніпулювати результатами майбутнього голосування. При цьому обидві головні політсили виступають за проєвропейський курс.
Фото: Getty Images/AFP/G. Shkullaku
Мартін Шульц - суперник Анґели Меркель
У Німеччині 24 вересня за посаду канцлера змагатимуться представники партій, які зараз є партнерами у правлячій коаліції. Згідно з опитуваннями, соціал-демократи зі своїми кандидатом у канцлери Мартіном Шульцем користуються приблизно такою ж популярністю, як і політична сила теперішньої очільниці німецького уряду Анґели Меркель - обидві партії мають рейтинги на рівні 30 відсотків.
Фото: picture-alliance/dpa/G. Fischer
Не альтернатива?
Правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини", імовірно, стане третьою за величиною фракцією в Бундестазі. Проте її рейтинг, який минулого року сягнув 15 відсотків, на початку 2017 року обвалився майже на третину. Можливі причини: "ефект Шульца" та внутрішньопартійні розбіжності правих популістів.
Фото: Reuters/S. Loos
Зміна місць доданків у Чехії?
Зараз у проєвропейський уряд Чехії, який очолюють соціал-демократи, входять ще дві партії - політичний рух "Акція невдоволених громадян" (АНГ) та християнські демократи. На жовтневих парламентських виборах соціологи передрікають перемогу АНГ, який тоді зможе запропонувати свою кандидатуру прем'єра. Цей рух у німецькій пресі називають популістським, у Європарламенті він входить у фракцію лібералів.
Фото: Reuters
Представницькі президенти
Цього року оберуть і нових президентів Угорщини та Словенії. Утім, обидві ці країни Євросоюзу є парламентськими республіками, у яких глава держави виконує переважно представницькі функції. Так само, як і в Німеччині, яка в лютому отримала нового президента - колишнього главу МЗС Франка-Вальтера Штайнмаєра (на фото в центрі).