Нещодавній російсько-естонський конфлікт навколо перенесення радянського військового поховання у Таллінні набув великого розголосу в європейських ЗМІ. З огляду на цю суперечку ми вирішили з’ясувати: а як у Німеччині опікуються пам’яттю полеглих під час Другої світової війни? Із цим запитанням ми звернулися до Народної спілки Німеччини для догляду воєнних могил. Представник цієї організації Фріц Кірхмаєр розповів:

„У Німеччині військовими похованнями і меморіалами (це стосується також і полеглих іноземних військових) опікуються громади, органи місцевого самоврядування. Фінансування відновлювальних робіт та догляду бере на себе німецький уряд. Ця робота проводиться на виконання відповідних двосторонніх угод, зокрема з Україною і Росією. Ми, як неурядова організація, лише контролюємо час від часу, як влада виконує ці зобов’язання і висловлюємо свої зауваження”.

Також спілка щороку проводить молодіжні збори, на яких молоді люди з різних країн разом облаштовують військові поховання, встановлюють і доглядають пам’ятні знаки, незалежно від того, чи це могила радянських воїнів, чи німецьких.

Коментуючи суперечку, яка супроводжувала перенесення пам’ятника радянським солдатам у Талліні, Фріц Кірхмаєр назвав її занадто політизованою. Однак при цьому додав: естонці припустилися помилки, перенісши „бронзового солдата” без попереднього узгодження із російською стороною. Адже випадки перенесення монументів і поховань радянських військових були і в Німеччині, але тут вдалося уникнути непорозумінь, каже Фріц Кірхмаєр:

„Приміром, у містечку Нойштрелітц у землі Бранденбург радянська армія після війни прямо посеред центральної старовинної Площі ринок у братській могилі поховала своїх загиблих і встановила масивний обеліск. Після об’єднання Німеччини місцева влада вирішила відновити історичне обличчя цієї площі і запропонувала перенести військове поховання за межі міста. Після широкої суспільної дискусії ці плани таки були реалізовані. Звісно, перед тим було досягнуто згоди із посольством Росії”.

Народна спілка Німеччини для догляду воєнних могил активна у багатьох країнах світу, де свого часу точилися битви світових воєн. Вже майже півтора десятиліття декілька представників цього об’єднання на громадських засадах працюють в Україні. У Харкові із представником спілки Юрґеном Шульцем та його колегами зустрівся наш кореспондент Євген Ходун:

Юрґен Шульц працює в Харкові вже 12 років. На сході України він разом з українськими партнерами дбає про віднаходження й перепоховання тіл військовиків та військовополонених часів Другої світової війни. Ретельно розшукує він архівні свідчення, сліди на місцевості, будь-які відомості про поховання воєнних часів. Могили досліджуються, останки перепоховуються, при змозі встановлюються імена покійних. За весь час роботи представництва в Україні ексгумовано й перепоховано на п’яти збірних цвинтарях приблизно сто тисяч німецьких солдатів. Найбільша їх частина припадає на східну та південно-східну Україну.

За словами Юрґена Шульца, ідентифікувати останки дуже важко. Як правило, вдається встановити ім’я лише кожного третього перепохованого. Ця робота вимагає терпіння і наполегливості:

„Це дуже цікава робота: аж ніяк не втрачається задоволення, коли щороку на практиці бачиш, як досягаються успіхи і як справді ідентифікуються загиблі; і вже нащадки, як-от доньки, або ще навіть дружини можуть точно довідатися про долі своїх родичів, де їх було віднайдено”, - розповідає Юрґен Шульц.

Народна спілка Німеччини для догляду воєнних могил вважає за обов’язок своїм коштом не лише облаштовувати поховання, але й надалі підтримувати їх у порядку; вона ж організовує поїздки до них у різні країни, де нащадки вбитих на війні, померлих у полоні можуть пом’янути своїх родичів.

В Україні німецька громадська організація взаємодіє з місцевими властями, зі спорідненими українськими інституціями. Координатором діяльності Народної спілки Німеччини для догляду воєнних могил у Харкові виступає Віктор Старченко —голова Харківського обласного меморіального фонду «Обеліск». Він вже більше десяти років тісно співпрацює з Юргеном Шульцом у пошукові та перепохованні останків німецьких солдатів. Віктор Старченко каже, що дуже важливою в їхній роботі є підтримка місцевих жителів:

„Ми розповідаємо про цілі й завдання Народної спілки Німеччини для догляду воєнних могил, оскільки ця робота провадиться під гаслом „Примирення біля могил — шлях до миру й співпраці“. І це дійсно так. Люди мають пробачати те, що сталося. Ці страшні біди, ці страхітливі війни, ці величезні жертви — вони мусять канути в історію. А між народами мають установитися дружба та взаєморозуміння”, - підсумовує Віктор Старченко.