"Меркель треба публічно закидати камінням", - такий коментар залишив в інтернеті користувач з Німеччини й отримав за нього штраф у дві тисячі євро. Свобода слова, безперечно, досі лишається однією з найвищих цінностей німецького суспільства., але і в неї є свої межі, в тому числі в мережі.

Звісно, не кожен пост у соцмережах викликає негативну реакцію: під фотографіями кошенят та квіткових клумб залишають як правило лише хороші відгуки. Утім, варто людині здобути якусь популярність, як і такі публікації можуть виявитися для декого червоною ганчіркою. "У мене є свій маленький блог, і я пишу в Twitter. Цього достатньо, щоб викликати ненависть до себе в інтернеті", - розповіла блогерка Сабріна (@lillablossblau) німецькому виданню Bento. Дівчина не впевнена, що їй колись вдасться звикнути до неприємних коментарів: "Я читаю кожен з них і сприймаю все близько до серця".

Що вже говорити про справді відомих людей: заступниця глави Бундестагу Клаудія Рот щотижня пише по три-чотири заяви до поліції з приводу образ, завданих їй в інтернеті. "А могла б і щодня", - заявила вона газеті Süddeutsche Zeitung. "Зеленого політика", до прикладу, назвали "бридкою личинкою", писали, що її варто застрелити, а краще - повісити.

Ненависть як частина інтернет-буднів

Прогортавши навіть власну стрічку в Facebook, неважко переконатися, що якщо в чийомусь пості йдеться не про новий рецепт пирога з яблук, а, скажімо, про біженців чи гендерні проблеми, то коментарі під ним нерідко перетворюються на відро бруду та мають віддалений стосунок до самої публікації.

Німецький фонд незалежної експертизи товарів та послуг Stiftung Warentest стверджує, що в останні роки тон висловлювань в інтернеті стає дедалі похмурішим, а образи та розпалювання ворожнечі серед коментаторів "стали практично буденною справою". Масовість цього явища підтверджує і статистика: за даними Федерального об'єднання інформаційної економіки, телекомунікацій та комп'ютерних технологій (Bitkom), майже половина німців (48 відсотків) зіштовхувались з ненависницькими коментарями в мережі, а 11 відсотків ставали їхніми об'єктами.

Скаржтеся!

Але що робити у випадку, якщо тролі роблять випад проти вас? Найпоширеніша порада - просто не читати коментарі. Але будемо щирі: кому це взагалі вдається?

Можна перейти до активніших дій. Так, у кожному другому випадку німці скаржаться на неприємні коментарі власникам сайту. У кожному третьому - вступають у полеміку з їхніми авторами, а приблизно п'ята частина постраждалих (19 відсотків) звертаються до правоохоронних органів.

При цьому майже у всіх німецьких федеральних землях подати заяву на кривдника до поліції можна просто в інтернеті. Процедура при цьому стандартна: потрібно лишити свої особисті дані й описати, що саме й коли сталося. Так, у землі Північний Рейн-Вестфалія у 2015 році було зареєстровано 1123 звернення такого роду.

Щоправда, з подачею заяви експерти все ж рекомендують не поспішати: забрати його назад не вийде.

Злочин і кара

Якщо суд підтвердить факт образи чи розпалювання ненависті, штраф, накладений на його автора, може відбити в нього бажання знову висловлюватися подібним чином. Особливо жорстко карають спроби виправдати чи заперечити Голокост. Скажімо, коментар "Я за те, щоб знову відкрити газові камери і засунути туди весь приплід" обійшовся автору в 4800 євро. Фраза "Якщо так подивитися, і самі євреї винні в Голокості у Другій світовій війні. Особливо ті, хто перебував у Варшавському гетто" - у п'ять тисяч євро.

Утім до суду, і тим більше до покарання справа доходить далеко не завжди, зазначають юристи. В одних випадках самі соцмережі, зокрема Facebook і Twitter, не поспішають сприяти розслідуванню. В інших - прокуратура попросту не знаходить у негативних постах складу злочину. Як, наприклад, у висловлюванні, зверненому до тієї ж Клаудії Рот: "Якщо б убивство людини не переслідувалося законом, то є лише одна особа, яку б я із задоволенням відправив на той світ". За висновком експертів, ця фраза перебуває "на межі законності". А повідомлення "Всю політичну касту треба приставити до стінки й розстріляти" кваліфікували як "висловлення фрустрації".

Тим не менше, німецькі експерти закликають не відмовлятися від участі в онлайн-суперечках через страх стати жертвою нападів. "Просвітленому, просунутому суспільству необхідні раціональні та предметні дискусії. Не можна дозволяти тим, хто хоче лише сіяти ненависть, ставати для них перешкодою", - наголошують у Stiftung Warentest.