Концепція "королівської родини" виникла в середині 19 століття - розпочалась із принца Альберта, королеви Вікторії та їхніх дев'ятьох дітей. Відтоді за Британською імперією стоїть не окремий король або королева, а ціла родина. Віндзори модернізували й удосконалили цю концепцію. Сьогодні королева навіть прийняла в родину другу дружину свого сина Чарлза.

Георга V (1865-1936, праворуч) можна сплутати з його кузеном російським царем Миколою ІІ. Коли після Лютневої революції 1917 року Микола ІІ мусив зректися престолу, Георг V дистанціювався від нього. Пропозицію політичного притулку він швидко скасував: надто великою була небезпека того, що і в його королівстві теж стане неспокійно. Невдовзі після цього Миколу ІІ було страчено.

Спірне під час Першої світової війни, правління Георга V стабілізувалось після зміни родового імені на Віндзор. Тимчасом як деінде монархії руйнувалися, Георг V провів імперію через економічну кризу і надав британським колоніям незалежність у межах Співдружності націй.

Після смерті Георга V трон успадкував у 1936 році його син Едуард VIII. Його правління тривало лише 326 днів, Едуард VIII перебував на престолі найменше з усіх британських монархів. Роман з американкою Волліс Сімпсон призвів до скандалу і жорсткої конституційної кризи: консервативний уряд зрештою змусив його зректися престолу.

Молодший брат Едуард VIII - Альберт - заповнив прогалину, і 1937 року був коронований як Георг VI. Разом із дружиною Єлизаветою і двома доньками - Єлизаветою і Маргарет Роуз - він об'єднав родину. Він керував державою під час Другої світової війни, щоправда за випробування заплатив власним здоров'ям: у 1952 році король помер від артеріального тромбозу.

Один з рецептів успіху Віндзорів - їхня послідовність у кризові часи: під час Другої світової королівська родина поділяла життєві труднощі простих людей і харчувалась, приміром, продовольчими пайками. Георг, попри німецькі авіанальоти і пошкодження Букінгемського палацу, залишався в Лондоні. Лише вихідні він проводив з родиною у Віндзорі.

Завдяки своїй самопожертві члени королівської родини стали символізувати британский опір фашизму. Після капітуляції німецького Вермахту 5 травня 1945 року, сповнений радості величезний натовп скандував перед Букінгемським палацом: "Хочемо бачити короля!" Георг VI був на піку популярності.

Уже в 1947 році маси людей прийшли на весілля кронпринцеси Єлизавети і Філіпа Маунтбеттена. Донька короля виявилася справжньою знахідкою для корони: її правління триває з 1952 року. Її тривалий позбавлений скандалів шлюб і четверо дітей забезпечили Віндзорам подальше існування у часи занепаду багатьох монархій.

Шлюб принца Чарлза і леді Діани ніколи не був щасливим. Він завершився 1992 року неприємним медіаспектаклем, що завдав шкоди репутації королівської родини. Обидва сини мусили впоратися не лише із розлученням батьків у 1996 році, а й із смертю матері у 1997-му. Після періоду відчуження нині принц Чарлз знову став поважним членом королівської родини.

У 2016 році Єлизаветі виповнилося 90 років, а 2012 року вона відзначила свій діамантовий ювілей на троні. Вона перебуває на троні найдовше з усіх британських монархів. Вона також побила світовий рекорд перебування на чолі держави. Попри те, що критика королівської родини у ЗМІ дедалі зростає, підтримка монархії за правління Єлизавети II здається нездоланною.

Після скандального розлучення батька й трагічної смерті матері приватне життя онука королеви Вільяма опинилось під особливо пильною увагою ЗМІ. Він обрав супутницею життя Кейт Міддлтон, яка може і хоче відігравати свою роль у королівській родині. Пара має двох нащадків престолу.

Наймолодші нащадки Віндзорів уже в юні роки зажили чималої слави у ЗМІ. "Ефектом принца Джорджа" називають вплив, який той має на економіку і поп-культуру: все, що вдягає або чим користується Джордж, краще продається. У віці двох років чоловічий глянець GQ включив його до списку 50 чоловіків Британії, які найкраще вдягаються.

На передньому плані - легендарна сукня від Versace. Принцеса Діана вдягала її під час фотосесії 1991 року. Незвичайне й вишукано оздоблене вбрання стало першим творінням дизайнера Джанні Версаче для Леді Ді. Діана та Версаче були добрими приятелями. 2015 року цю сукню продали на аукціоні за 200 тисяч доларів США.

На виставці представлені й дизайнерські вечірні сукні принцеси Діани, що нагадують про романтику 1980-х років. Свого часу принцеса навчилася застосовувати ці рясно оздоблені рюшем та мереживом вбрання як інструмент дипломатії. Коли ж на початку 1990-х років її шлюб з принцом Чарльзом переживав кризу, сукні стали демонстрацією незалежності та влади, дізнаються відвідувачі виставки.

"Молодій леді Діані Спенсер світ дизайнерської моди був чужим", - так пояснюють відвідувачам виставки. Спочатку вона мала лише сукню, блузку та кілька пар взуття, решту - позичала в подруг. Ось цю блідо-рожеву шифонову блузку Діана вдягла на першу офіційну зустріч задля створення її портрета 1981 року. Блакитний твідовий костюм вона носила під час медового місяця в замку Балморал у Шотландії.

Спочатку вона була просто дружиною принца Чарльза. Лише дещо згодом після одруження з принцом 1981 року тоді ще 20-річна Діана почала розуміти свої нові статус та роль, пояснюють автори виставки. Що самовпевненішою вона ставала, то більш незалежним та норовливим був стиль її суконь.

Зі зростанням самовпевненості вона дедалі частіше стала використовувати сукні свого гардероба й для дипломатичних жестів. Приклад тому - сукня, яку вона вдягала під час візиту до Саудівської Аравії. Вбрання прикрашали соколи, а цей птах - символ цієї багатої на нафту арабської країни.

Справжньою "родзинкою" виставки стала оксамитова сукня дизайнера Віктора Едельштайна. У цьому вишуканому вбранні Діана танцювала під час влаштованого 1985 року офіційного бенкету в Білому домі з Джоном Траволтою. У сукню, що згодом отримала назву Travolta, вона вбиралася й під час офіційного візиту з принцом Чарльзом до Бонна, який тоді був столицею ФРН.

"Її самовпевненість постійно зростала, вона сама займалася своїм іміджем та обговорювала свої сукні", - зазначається на виставці. Її улюблена дизайнерка - стиліст Кетрін Вокер - спочатку створювала для неї елегантні вечірні сукні, а потім екстравагантні костюми на кожен день. Саме в них Леді Ді займалася доброчинністю - від обідів у лондонському готелі Savoy до відвідин ВІЛ-інфікованих.

Діана та ЗМІ: то були відносини любов-ненависть. Вона то нарікала на набридливих фотографів, то цілеспрямовано надсилала пресі інформацію про свої таємниці. Утім, навколо принцеси Діани, без жодних дій з її боку, утворилась ціла індустрія, котра жила тим, що поширювала крадькома вихоплені фотознімки, або розкривала такі собі "таємнички" її особистого життя.

На 1990-ті роки припало розлучення з Чарльзом, про яке Діана повідомила 1992 року. Саме ці роки позначилися переходом до "робочого гардероба". Цей перехід позначився також і на зміні самого сприйняття Діани загалом. Від принцеси Уельської вона дедалі більше ставала "народною принцесою", королевою сердець, як висловився тодішній прем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер після її смерті.

В останньому павільйоні виставлено п'ять найвідоміших вечірніх суконь Леді Ді. Діана вдягала їх на фотосесію із зірковим фешн-фотографом Маріо Тестіно. Поруч із сукнями виставлені фото, де Діана постає як жінка, що випромінює самовпевненість та добре почувається у своїй ролі.