Землетруси на Гаїті, в Чилі та на Тайвані, ураган «Ксинтія» в Європі, зливи та потопи на Мадейрі, Канарах та в Північній Африці – схоже на те, що стихійних лих, спричинених примхами природи, останнім часом суттєво побільшало. Дослідники клімату прогнозують зростання екстремальних природних явищ на планеті й у наступні роки. Водночас зростає кількість тих, хто схильний розглядати зміни клімату лише як гіпотезу, а не як доконаний факт. Це питання науковці обговорюватимуть у рамках 5-го Конгресу екстремальних погодних явищ, що розпочинається в четвер (4.03) у німецькому Бремергафені.

Холодна зима не заперечує глобального потепління

«Ксинтія», звісно ж, була надзвичайним явищем, - пояснює метеоролог Бернгард Мюр з Університету технологій у Карлсруе. - Однак якщо ми поглянемо на кілька останніх років, то ураган «Емма», який трапився два роки тому, був значно потужнішим. Це ж стосується й урагану «Кирила» в 2007 році. Варто зауважити, що шторми та урагани в центральній Європі, і зокрема в Німеччині, є звичним явищем для наших зим. Вони з’являються цілком закономірно через нерівномірні проміжки часу».

Водночас експерти застерігають не робити поспішних висновків і на підставі лише однієї зими підтверджувати або спростовувати глобальні кліматичні зміни. «Ми мусимо знову і знову нагадувати людям про те, що, приміром, цьогорічна холодна зима є лише обмеженим регіональним погодним явищем, - зауважує професор Моджиб Латиф, фізик-кліматолог з Інституту Лейбніца при Кільському університеті. - Якщо ж подивитися в масштабах цілої планети, то січень 2010 року є на другому місці серед найтепліших січнів, відколи ведуться метеорологічні записи, тобто - приблизно за останні 130 років. Тому все це потрібно розглядати в контексті глобальних, а не локальних змін погоди».

Наступний рік не обов’язково має бути теплішим

Утім, багато європейців схильні розцінювати сувору зиму як ознаку того, що глобальне потепління не відбувається. Цю занадто швидку готовність трактувати такі погодні явища як заперечення змін клімату професор Латиф пояснює особливостями людської психології: «Це абсолютно нормальний захисний рефлекс несприйняття. На порозі великих випробувань людина зазвичай шукає якихось відмовок, аби заспокоїти себе. І таким чином кожна подія, яка дозволяє не вживати жодних заходів, трактується дуже прямолінійно».

У такій ситуації саме науковці повинні знову і знову пояснювати населенню непросту різницю між глобальними змінами клімату і закономірними перепадами погоди, стверджує професор Латиф. «Зміни клімату не відбуваються прямолінійно. Тобто, це не означає, що кожного наступного року буде тепліше, ніж попереднього. На цей процес накладаються багато різних природних перепадів погоди. Потрібно в комплексі розглядати тривалі відрізки часу, і тоді стане очевидним, що Земля поступово нагрівається», - зауважує кліматолог.

Автори: Ірене Квель / Христина Ніколайчук

Редактор: Володимир Медяний