Пристайко розповів про вибори й особливий статус для ОРДЛО
Аніта Вінкельмаєр
18 вересня 2019 р.
Закон про особливий статус ОРДЛО цілковито набуде чинності лише після того, як там відбудуться місцеві вибори й ОБСЄ їх визнає, заявив глава МЗС України Вадим Пристайко. Як організовуватимуть вибори, наразі невідомо.
Реклама
Радники лідерів України, Німеччини, Франції та Росії 2 вересня в Берліні домовилися про те, що закон про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) цілковито набуде чинності лише після того, як там відбудуться місцеві вибори й Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ визнає їх проведеними за демократичними стандартами.
Про це заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко на спільному засіданні комітетів Верховної Ради з питань зовнішньої політики та інтеграції України з ЄС у середу, 18 вересня. Таким чином Пристайко прокоментував дискусію навколо так званої "формули Штайнмаєра" для закінчення конфлікту на Донбасі.
"Цього разу радники "нормандської четвірки" домовилися про конкретний текст, в якому написано, що закон про особливий статус набуває чинності в попередньому форматі на момент проведення виборів. І остаточно цей закон набуває чинності, коли БДІПЛ ОБСЄ ухвалює рішення, що вибори відбулися відповідно до високих стандартів ОБСЄ", - цитує міністра інформагенція "Інтерфакс-Україна".
Місцеві вибори на Донбасі: деталей немає
Пристайко наголосив, що радники лідерів "нормандського формату" не домовлялися про деталі проведення виборів у ОРДЛО.
"Ні як вибори проводяться, ні хто перед ким, ні що вони проводяться під дулами автоматів або в момент отримання контролю над кордоном. Усе, що з'являється, - це "нарости", це зрозуміла людська реакція", - зазначив глава МЗС України.
Пристайко підтвердив, що представники РФ запропонували погодити документ, який підпишуть лідери країн-переговірників. "Я знаю, що наші російські партнери, партнери з переговорів, я маю на увазі, висунули третю пропозицію, що має бути погоджено документ, який підпишуть лідери. Це звучить логічно, але навіть цей пункт ми, чотири радники, включно з російським представником, не обговорювали", - заявив він.
Майбутні переговори лідерів країн "нормандської четвірки"
Пристайко в коментарі "Інтерфаксу-Україна" назвав дві умови для проведення перемовин лідерів кран "нормандського формату". Перша умова, за його словами, - підписання домовленостей радників про порядок набуття чинності закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО. Друга умова - розведення сил у трьох пунктах лінії зіткнення на Донбасі (у населених пунктах Станиці Луганській, Золотому й Петрівському).
Дорога життя: як люди перетинають лінію фронту у Станиці Луганській
Щоб потрапити з "ЛНР" у Станицю Луганську тисячі людей щодня долають зруйнований міст. Нещодавнє розведення сил дало їм надію на полегшення. Найдраматичніші моменти з життя найбільш проблемного КПВВ - у фотодобірці DW.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Міст через лінію фронту
Міст через Сіверський Донець у Станиці Луганській підірвали під час боїв у 2015 році. Президент Володимир Зеленський, який 7 липня разом із главою Європейської Ради Дональдом Туском відвідав КПВВ, пообіцяв якнайшвидше його відновити. Проте для цього сепаратисти мають демонтувати свої укріплення. А в "ЛНР" вже заявили, що односторонні дії з ремонту мосту зірвуть розведення сторін.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Кордон, створений війною
КПВВ "Станиця Луганська" - єдиний у Луганській області та один із п’яти функціонуючих на Донбасі. Щодня лінію розмежування тут перетинають в середньому 5-6 тисяч людей. Пішки. Більшість з них повертається того ж дня. Вони ідуть на підконтрольну уряду територію, щоб отримати пенсію, зробити покупки або відвідати рідних, які живуть на іншому боці лінії фронту.
Фото: DW/M. Berdnyk
Вимушено зареєстровані переселенці
Багато людей на КПВВ офіційно є переселенцями. Втім, більшість з них досі мешкає на території "ЛНР". Фіктивний статус біженців їм потрібен, щоб отримувати пенсії та соціальні виплати на підконтрольній уряду території. Аби не втратити статус переселенця, вони мають раз на два місяці перетинати лінію розмежування. Президент Володимир Зеленський запропонував збільшити цей термін до одного року.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Найбільш вразливі
На КПВВ дуже багато людей в інвалідних візках. Зазвичай на вулицях українських міст, не пристосованих для людей з особливими потребами, їх не побачиш. Проте тут правила одні для всіх: мешканці окупованих територій, які мають інвалідність, так само повинні періодично перетинати лінію фронту, щоб підтвердити фіктивний статус переселенця і отримати пенсію.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Вбивча спека
Люди у чергах потерпають від шаленої спеки. Медики розповідають, що у літні дні на КПВВ "Станиця Луганська" десятки цивільних зазнають теплових ударів. Трапляються і смертельні випадки. 22 червня від інсульту тут помер літній чоловік, який прямував з "ЛНР" на підконтрольну уряду територію.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Між двома "нулями"
Це - колишні передові укріплення української армії, так званий "нуль". Бійці залишили їх під час розведення сил. Люди кажуть, що переходити на інший бік їм тепер стало психологічно легше - почуваються більш безпечно. Адже раніше частина шляху лежала між передовими позиціями ЗСУ і сепаратистів, які знаходились на відстані лише 400 метрів одна від одної.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Нагадування про війну
Обабіч переходу - зруйновані під час активної фази війни будинки. Станиця Луганська належить до населених пунктів, що найбільше постраждали від бойових дій. Загалом у Станично-Луганському районі було пошкоджено або зруйновано майже 4000 будинків - це приблизно п'ята частина всього житлового фонду.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Небезпечні сюрпризи
Залишок снаряду, що на світлині, не є небезпечним - на відміну від мін і боєприпасів, що не розірвалися. Скільки їх на узбіччі - достеменно не знає ніхто.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Побоювання вандалізму
Раніше цей пам’ятник загиблим нацгвардійцям знаходився на контрольованій ЗСУ частині переходу. Після розведення сторін він опинився у "сірій зоні", де немає української влади. Військові побоювались, що прихильники сепаратистів можуть пошкодити пам’ятник. Втім, цього не сталося. Також ніхто не чіпає українських прапорів, які залишились на колишніх передових позиціях ЗСУ.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Станичні "рикші"
Людей, які не мають сил подолати перехід пішки, за гроші підвозять так звані "рикші" або "бабковози". Увага журналістів їм не подобається - адже їхній бізнес нелегальний. Втім, завадити їм нікому - влади у "сірій зоні" немає. На саміті Україна-ЄС президент Володимир Зеленський пообіцяв пустити переходом автобуси і електрокари. Але наразі "рикші" залишаються єдиним транспортом на КПВВ.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Руслан і його візок
"Бабковоз" Руслан працює на переході вже понад чотири роки. Має власний візок. Поїздка від мосту до українського КПВВ - а це десь кілометр - коштує 50 гривень або 100 російських рублів, які в ходу в "ЛНР". Втім, запевняє чоловік, може підвезти і безкоштовно, якщо "пасажир" не має грошей. Розповідає, що послугами "рикш" користується навіть молодь заради розваги.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
Торгівля попри блокаду
Інший поширений бізнес на КПВВ - перевезення товарів з підконтрольної уряду України території до "ЛНР". Людей, які цим займаються, називають "тачечниками". На підконтрольну сепаратистам частину Луганщини везуть здебільшого продукти харчування і засоби особистої гігієни. Адже на підконтрольній уряду території вони дешевші та більш якісні. Одна людина може провезти не більше 75 кілограмів на добу.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
"Тачечник"-поет
"Тачечник" Євген Вальдман колись працював бухгалтером. Тепер возить продукти зі Станиці Луганської в "ЛНР". Сьогодні у його візку - 22 кілограми сиру. Розраховує заробити 250 гривень. У вільний час пише вірші про війну на Донбасі. Каже, що після розведення сторін атмосфера на переході стала менш напруженою. Як і всі на переході, мріє про мир.
Фото: DW/Mykola Berdnyk
13 фото1 | 13
Фоторепортаж: Донбас у тіні війни
Зайцеве - село на лінії фронту на Донбасі. Тут залишилося мало людей. Ті, що залишилися, прагнуть миру. Але до нього, судячи з усього, ще дуже далеко. Фоторепортаж DW.
Фото: Reuters/G. Garanich
Перемога і мир
Багато будинків на Донбасі зруйновані. Військове протистояння між українськими солдатами та проросійськими сепаратистами триває у регіоні майже п'ять років. За даними ООН, у війні загинули вже близько 13 людей, третина з них - цивільні. Але миру для солдата Олега (на фото) замало - "лише перемога".
Фото: Reuters/G. Garanich
Гроші на колесах
Аби забезпечити людей на лінії фронту хлібом, вугіллям та деревиною, використовують армію. Час від часу там з'являється й броньований бусик - це банкомат на колесах. На непідконтрольній українській владі території українська банківська система не працює.
Фото: Reuters/G. Garanich
Короткий перепочинок
2014-го року селище Зайцеве потрапило під контроль проросійських сепаратистів. Через рік Україна повернула його собі. Але мир тут і досі дуже крихкий. Солдати й надалі змушені забезпечувати місцевих цивільних продуктами харчування. Але час від часу можна дозволити собі й паузу - і, наприклад, погладити мале козеня.
Фото: Reuters/G. Garanich
На фронті
Фронт розташований за 600 кілометрів від Києва. Не лише для мешканців Зайцевого, але й для всіх українців конфлікт з Росією - найбільша проблема держави. Окопи на фронті нагадують про війну щодня.
Фото: Reuters/G. Garanich
Без надії
73-річна Раїса Тараненко щодня дивиться на сліди від куль у дверях свого будинку. Вона живе за 600 метрів від окопів сепаратистів. Складені під стіною дрова вона використовує як захисний бар'єр від снарядів. Тараненко бажає, аби війна нарешті завершилась. "Але не зрозуміло, як усе розвиватиметься. Надії нема ні на що", - каже вона.
Фото: Reuters/G. Garanich
Мир на умовах ворога
Схоже дивиться на ситуацію також Ілля. Він - член полку "Азов". У боях на фронті він уже втратив одне око та руку. Надії на тривалий мир він не має. "Ті, хто розраховують на мир, отримають його. Але на ворожих умовах. Та такий мир нам не потрібен" - каже Ілля.
Фото: Reuters/G. Garanich
Потрібні мирні переговори
У Зайцевому всюди видно наслідки війни. Україна та Захід закидають Росії забезпечення сепаратистів на Донбасі зброєю. Є й чимало ознак участі російських військ у боях. Але Москва стверджує, що підтримує сепаратистів лише політично. Чи дадуть якісь плоди мирні переговори між Росією та Україною? Жителі Зайцевого сподіваються на мир.
Фото: Reuters/G. Garanich
Нарешті мир?
Адже конфлікт розділяє цілі родини. Миколі Юшкову (праворуч) 70 років. Він живе в сусідньому Майорську разом із сином і дочкою. Вони мешкають на підконтрольній Києву території. Друга дочка Миколи живе трохи далі, на території, яку контролюють проросійські сепаратисти. "Усі кажуть: ми маємо сісти й домовлятися. Мир. Нам потрібен мир", - говорить Микола Юшков.