Найстаріший лісовий масив Європи Біловезька пуща, що розташована на території Польщі та Білорусі, з 2014 року - спільний транскордоннний об'єкт, що належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З минулого року Польща проводить на своїй частині масове вирубування лісу, пояснюючи це боротьбою з жуком-короїдом та захистом інших частин природного заповідника.

Незалежні екологи вважають, що втручання в еволюційний процес розвитку спричиняє непоправну шкоду біологічному різноманіттю та порушує критерії ЮНЕСКО. На початку червня Єврокомісія подала позов до Суду Європейського союзу, у якому вимагала від Варшави призупинити процес вирубки і заявила, що дії польської сторони суперечать закону про захист дикої природи. 28 липня Європейський суд постановив, що знищення реліктового лісу в Біловезькій пущі повинно бути призупинене, поки не відбудеться розгляд справи за прискореною процедурою. Занепокоєна і Білорусь - адже через дії сусідів уся Біловезька пуща ризикує потрапити до переліку порушників правил ЮНЕСКО. DW зібрала аргументи прихильників та супротивників вирубок.

Мотивація польської влади

Масове вирубування частини лісу в Біловезькій пущі, вражену жуком-короїдом, дозволив у березні 2016 року міністр охорони навколишнього середовища Польщі Ян Шишко. За офіційною інформацією, від короїда постраждали більше півмільйона дерев. Тому міністр змінив план управління пущею до 2021 року, узгоджений з Єврокомісією, і дозволив втричі рази збільшити ліміт лісозаготівлі - до 188 тисяч кубометрів.

Виступаючи у Сеймі 21 червня, Шишко заявив, що правила ЮНЕСКО, які обмежують втручання людини у природу, суперечать європейським законам про захист лісових ресурсів. 31 липня голова польського міністерства довкілля повідомив, що вирубування буде продовжено, незважаючи на вимоги Єврокомісії про їх призупинення і на протести місцевих активістів "проти перетворення пущі в лісове господарство". У ініціативи Шишка є чимало прихильників, серед яких організація "Державні ліси", Асоціація польських лісників, місцева влада регіону, громадське об'єднання Santa, що закликає до боротьби з "псевдоекологами", і багато хто з мешканців регіону, хто вимагає "відгородити лісові масиви від наступу комах-шкідників". Керівник вченої ради Інституту дослідження лісу в Варшаві професор Януш Сова назвав вирубування "єдиним порятунком пущі, що помирає на очах". При цьому польська сторона вказує, що на білоруській частині пущі також проводиться очистка територій від заражених дерев.

Чому екологи проти?

Супротивники вирубки - вчені-екологи і представники "зелених" об'єднань - наводять власні аргументи. Головний з них, що вирубування масивів заповідного лісу є грубим втручанням у природну екосистему і, по суті, знищує її. Окрім того, є факти, що під виглядом боротьби з короїдом ведеться незаконна лісозаготівля з вирубуванням здорових дерев.

"Втручання людини - вирубування та штучні посадки - змінюють усю структуру пущі, винищують природне середовище, що необхідне для розвитку видів грибів та комах", - каже керівник Біловезької геоботанічної станції Варшавського університету, колишній віце-директор Біловезького національного парку в Польщі професор Богдан Ярошевич. У сушняку, за його словами, понад 150 рідкісних видів рослин і тварин, а самі жуки-короїди є харчем для унікального трипалого дятла.

"Крім того, невідомо, як у майбутньому себе поводитимуть штучно висаджені породи дерев, і до яких хвороб вони будуть вразливі", - додає польський учений, який багато років працює у пущі. На його думку, проблеми з короїдом виникли саме тому, що "ялинники - сорт, що швидко росте, - саджали на тих ґрунтах, де вони раніше не росли". З економічної точки зору, це добре, однак природі подібне втручання не сподобалося, пояснює співрозмовник DW. "Слід пам'ятати, що дерева як такі існують 300 мільйонів років, лісовому покриттю Біловезької пущі - 8-9 тисяч років, а лісники працюють тут лише 100 останніх років. І якщо до ХХ століття пуща жила без санітарних вирубувань, то і далі самостійно впорається з будь-якою бідою", - переконаний Ярошевич.

А що в Білорусі?

Загальна площа Біловезької пущі, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО, 140 тисяч гектарів, з яких 60 тисяч у Польщі та 80 тисяч у Білорусі. На польській терирорії тільки 10,5 тисяч гектарів відведено під Біловезький національний парк, де заборонено втручання людини в природу та ведуться наукові роботи. Решта землі належить державним лісництвам.

Система управління пущею в Білорусі відрізняється від польської. Заповідником тут оголошено всі 80 тисяч гектарів. "Ця  територія і ще 70 тисяч гектарів лісових господарств, що прилягають, мають статус Національного парку "Біловезька пуща" - загалом 150 тисяч гектарів земель, що охороняються", - пояснює DW заступник керівника Національного парку "Біловезька пуща " з науково-дослідницької роботи Василь Арнольбік.

Крім заповідної зони у парку виділено ще три: регульованого користування, рекреаційна та господарська. "До них і перенесена вся наша господарьська діяльність. Однак навіть при санітарних вирубках ми не знищуємо вікові ліси, прибирання сухостою дозволяється лише на туристичних маршрутах", - розповідає білоруський вчений.

Василь Арнольбік поділяє впевненість противників дій польського уряду у тому, що вирубування лісу суперечать природним процесам. А основна проблема, на його думку, полягає у тому, що у Білорусі та Польщі досі немає скоординованого плану управління всією територією Біловезької пущі як єдиного об'єкта ЮНЕСКО. "Ми в одній зв'язці, - говорить Арнольбік, - і якщо Польщу покарають за збільшення ліміту вирубок, то наслідки торкнуться і білоруської терирорії".

Що чекає на порушників законодавства?

Єврокомісія зафіксувала порушення у зв'язку з вирубуванням дерев на території Біловезької пущі на території Польщі у квітні 2017 року, звинувативши польський уряд у порушенні природоохоронного законодавства. На початку червня проти Польщі була відкрита справа у Суді ЄС. У свою чергу, Ян Шишко заявив у Сеймі, що включення Біловезької пущі до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2014 році "проведено незаконно, без консультацій з місцевою спільнотою", і виступив за виключення Біловезької пущі з переліку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У липні Єврокомісія знову закликала Польщу негайно призупинити лісозаготівлю в Біловезькій пущі і до 4 серпня відповісти на претензії. Якщо реакції не буде, на Польщу чекає розгляд у Суді ЄС, а також можливі великі фінансові санкції.