99 відсотків складу наглядових рад підприємств у Німеччині становлять чоловіки. Цей факт дуже засмучує Сімоне Денцлер, голову німецької жіночої організації “Business and professional women Germany”. За її словами, ідея запровадження квот для жінок, щоб обіймати керівні посади, не має викликати агресії чи несприйняття у чоловіків. В інтерв’ю Deutsche Welle вона зауважила, що "вільний добір" жінок-керівників, який практикувався дотепер, себе не виправдав, тому потрібні законодавчі приписи.

Цю позицію підтримує і федеральний міністр у справах сім'ї Кристина Шредер та міністр праці Урсула фон дер Ляєн. Шредер погрожує найбільшим німецьким концернам штрафами, а її колега фон дер Ляєн - законодавчим регулюванням. "Якщо нічого у цій царині не змінюється, то нам буде потрібен спеціальний закон", - наголосила фон дер Ляєн в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Чіткий сигнал

Згідно з повідомленням у мюнхенській Süddeutsche Zeitung, великі концерни не хочуть зв’язувати себе конкретними зобов’язаннями щодо гендерних квот у найвищому менеджменті, хоча деякі до цього й готові. За даними видання, більшість корпорацій планують виділити для жінок 20-30 відсотків посад у найвищій корпоративній ієрархії.

Але досянути такої мети різні компанії збираються й у різні терміни: Allianz, Bayer, Commerzbank i Deutsche Telekom сподіваються здійснити "фемінізацію" топ-менеджменту до кінця 2015-го року. Інші компанії, наприклад, BMW чи Daimler наполягають, що цей процес може йти повільніше. Щодо квот - то на цих підприємствах серед керівників хочуть бачити 20 відсотків жінок, а то й менше.

Урсулу фон дер Ляєн все це не лякає. Випадок кожного підприємства вона готова розглядати окремо - головне результат. "Це має стати чітким сигналом змін для всіх талановитих жінок у Німеччині та за кордоном. Щоби не повторювалася ситуація, за якої жінці ніби натякають на те, що працювати вона може, але кар’єру хай будує десь в іншому місці", - цитує FAZ її слова.

Переконати канцлера

Саме тому, вважає міністр, необхідне ухвалення відповідного закону, який би визначав чітку мету, визначав терміни та гарантував своєчасне запровадження цих змін. Він, у разі ухвалення, міг би набути чинності з 1 липня 2012-го року.

Звичайно, спочатку в необхідності його ухвалення ще потрібно переконати федерального канцлера. Раніше Анґела Меркель подібну ініціативу своєї колеги по партії вже відкидала. А на першій зустрічі з цього питання з керівниками німецьких топ-концернів було вирішено, що компанії добровільно братимуть на себе такі зобов'язання. Міністр Кристина Шредер теж виступає за закон, який передбачає добровільні квоти. Але в разі недотримання таких зобов'язань вона пропонує штрафи до 25 тисяч євро, пише видання Spiegel.

Паритет

Водночас Сімоне Денцлер спростовує закиди, що на керівних посадах завдяки квотам можуть опинитися й не дуже кваліфіковані кадри. "Зараз у топ-менеджменті компаній є безліч посередніх чоловіків. Якщо там опиниться стільки ж посередніх жінок, можна буде говорити про рівні права", - іронізує вона, посилаючись на американське дослідження. За його результатами, "колективний інтелект досягає найвищого рівня за умови дотримання гендерного паритету".

Проти ідеї законодавчого запровадження квот виступає і міністр економіки ФРН Філіпп Реслер, який у понеділок теж братиме участь у зустрічі з питання жіночих квот. Через різні позиції, яких дотримуються учасники урядової коаліції, легкого ухвалення рішень очікувати не варто.

Автор: Тобіас Ельмаєр, Дмитро Каневський
Редактор: Наталя Неділько