Сирійське місто Дума, що розташоване на північному сході від Дамаска. Хоча цей чоловік сам поранений, разом з іншими він займається пошуками тих, хто вижив. Незадовго до того сирійська армія, яка підкоряється президенту Башару Ассаду, нанесла чергового авіаудару. За оцінками ООН, з 2011 року, коли в Сирії почалася громадянська війна, загинули мінімум 250 тисяч людей.

У таборі для біженців, розташованому в турецькому місті Суруч, знайшли притулок близько 40 тисяч сирійців, які втікали від громадянської війни. Вона вирує лише за декілька кілометрів звідси, в сирійському місті Кобане, яке видно на горизонті. Сам табір виглядає як невелике поселення: з мечетями, школами і широкими вулицями. Однак надовго тут затримуватися ніхто не хоче.

Абдурахман Ясер аль-Саад дістався турецького Ізміра. 16-річний сирієць показує іншим біженцям величезний шрам на животі. Юнак був у школі, коли сирійські ВПС скинули на неї "бочкову бомбу" - запальну бомбу кустарного виробництва. Абдурахмана важко поранило.

По дорозі до ЄС багато біженців опиняються в Ізмірі. Звідси вони хочуть їхати далі, до Греції. При цьому рятувальні жилети відіграють важливу роль, оскільки далеко не всі вміють плавати, а човни і кораблі нелегальних перевізників, як правило, переповнені. В очікуванні наступного етапу своєї "подорожі", люди ночують під відкритим небом. Дозволити собі готель вони не можуть.

Цей біженець все-таки зумів допливти до берега турецького курорту Бодрум. Раніше він намагався проникнути на одни з надувних човнів, на яких контрабандисти перевозять людей до Греції. Ця "послуга" коштує великих грошей - близько 1000 євро за людину

Відпочивальники на пляжі грецького острова Кос спостерігають, як біженці на невеликому човні причалюють до берега. Хоча шлях морем становить усього 4 кілометри, багато хто, як і раніше, тоне, адже не вміє плавати.

По дорозі в готель або на пляж туристи на острові Кос проходять повз намети біженців. Чи можна на них дивитися? Чи потрібно їм допомагати?

Багато біженців намагаються через Балкани потрапити з Греції до Східної Європи. Важливий проміжний пункт - вокзал міста Гевгелія, Македонія. Після кількох днів очікування всі хочуть за бцдь-яку ціну потрапити в потяг, який йде в напрямку Сербії.

Ця картина здається майже романтичною. З першими променями сонця сотні біженців вирушають в дорогу з Сербії до Угорщини по покинутій залізниці. Звідти багато хто піде далі - до Австрії і Німеччини. Багатокілометрові переходи забирають у людей останні сили.

Цей чоловік боїться, що його відправлять до угорського табору для біженців, тому він кидається з дружиною і дитиною на залізничні колії вокзалу Бічке. Сирійська родина думала, що їхній потяг поїде з Будапешта до Відня. Замість цього біженцям потрібно пройти реєстрацію в угорських чиновників.

Сотні біженців з Іраку, Сирії та Афганістану вирішили самі керувати своїми долями і пішли пішки угорською автомагістраллю в напрямку Австрії. Вони провели кілька днів на будапештському вокзалі в очікуванні подальшого переїзду - і все марно. Поліція заблокувала залізничну гілку.

Головний вокзал Мюнхена. Для багатьох біженців, які рятуються від громадянських воєн, канцлерка ФРН Ангела Меркель - символ надії. На відміну від інших європейських країн, у Німеччині біженці можуть почувати себе, як вдома.