У ніч на понеділок, 20 листопада, лідер ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) Крістіан Лінднер (Christian Lindner) заявив, що його політична силавиходить із консультацій щодо створення урядової коаліції в Німеччині, які тривали близько чотирьох тижнів. Він пояснив це "відсутністю довіри" серед учасників переговорів, неподоланними протиріччями між ВДП та консерваторами з Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), заявивши, що краще не мати жодного уряду, ніж мати неправильний. У зриві консультацій політики з інших партій звинувачують саме лібералів.

Гравець із іміджем вундеркінда

У німецькій мові є приказка: "Totgesagte leben länger", яку можна перекласти як "оголошені мертвими живуть довше". Це - про Вільну демократичну партію. Після тяжкої поразки у 2013 році, коли ліберали вперше за свою історію не пройшли до Бундестагу, тепер вони повернулися до федерального парламенту. На виборах 24 вересня ВДП набрала 10,7 відсотка, що давало їй хороші шанси потрапити до нового уряду. Цей успіх - заслуга передусім 38-річного лідера лібералів Крістіана Лінднера, який реформував партію у кризі. Як написала газета Frankfurter Allgemeine Zeitung, тепер це - "Партія-Однієї-Людини".

Виборча кампанія 2017 року, яку в німецькій пресі у цілому - і справедливо - назвали нудною, запам'ятається яскравою рекламою лібералів. Лінднер став її ключовою особою. На чорно-білих плакатах молодий політик з модною триденною щетиною був зображений у білій сорочці без краватки - типовий німецький менеджер. При цьому на одних плакатах він дивився в камеру, на інших - трохи схиливши голову, закочував рукав. Кампанія дала привід для звинувачень у самозамилуванні та жартів про кар'єру фотомоделі.

Але ефектні плакати - не головна причина успіху. Повернення лібералів до Бундестагу і, можливо, до уряду не видається випадковим, якщо поглянути на кар'єру їхнього лідера з іміджем вундеркінда. І ліва, і права преса у різний час дали Лінднеру однакову характеристику: гравець.

Провал у бізнесі, успіх у політиці

Крістіан Лінднер народився 7 січня 1979 року в родині вчителя у місті Вупперталь, що в федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія на заході Німеччини. Дитинство провів у іншому провінційному місті - Вермельскірхені неподалік від Кельна, куди переїхав з матір'ю після розлучення батьків. Уже в ранні роки його цікавили бізнес та політика.

Ще будучи підлітком, він заснував рекламне агентство і вступив до ВДП - невеликої, але впливової партії, яка вважається представницею інтересів бізнесу, сповідує ліберальні економічні та політичні цінності з акцентом на права людини. Один із найвідоміших представників партії за понад піввікову історію - Ганс Дітріх-Ґеншер (Hans-Dietrich Genscher), міністр закордонних справ в уряді Гельмута Коля (Helmut Kohl).

Спочатку політика була для нього хобі, зізнається Лінднер на своїй сторінці в інтернеті. На початку 2000-х він заснував свою другу фірму, яка займалася онлайн-торгівлею, але прогорів - компанія збанкрутувала. Тоді ж, у 2000 році, Лінднер став наймолодшим депутатом ландтагу - регіонального парламенту Північного Рейну-Вестфалії. Йому був 21 рік.

Піти, щоб повернутися й отримати все

З тих пір політична кар'єра Лінднера розвивається по висхідній. Ще до обрання до земельного парламенту він вступив до Боннського університету, де вивчав політологію, державне право і філософію. Паралельно з навчанням політик займався в земельному парламенті питаннями молодіжної та сімейної політики. А також відповідав за інновації та технології.

У 2009 році Лінднер був обраний депутатом Бундестагу і злетів кар'єрною драбиною, зайнявши посаду генерального секретаря партії. Ліберали тоді увійшли до правлячої коаліції з консервативним блоком ХДС/ХСС на чолі з канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel). Але гармонійними відносини в цій коаліції не були, раз у раз спалахували конфлікти.

Неспокійно було і всередині самої ВДП, популярність якої різко впала - до рівня нижче п'яти відсотків. У результаті в 2011 році змінився лідер партії, а Лінднер неочікувано пішов у відставку з посади генсека. Рік по тому він був обраний до земельного парламенту Північного Рейну-Вестфалії, де очолив опозиційну фракцію. Багато оглядачів вважають, що Лінднер покинув Берлін з тактичних міркувань, щоб підготуватися й пізніше очолити партію. У всякому разі, саме так і сталося. Після того як ліберали вперше не подолали п'ятивідсоткового бар'єру на виборах до Бундестагу в 2013 році, новим лідером ВДП був обраний на той час 34-річний Лінднер. Він став наймолодшим очільником партії за всю її історію. Багато хто називав Крістіана Лінднера останньою надією лібералів.

Кримські тези Лінднера

Лінднер надії виправдав. Він реформував партію, зробивши ставку на молодь, а також на жінок у політичній силі. У рамках оновлення іміджу ВДП змінила традиційну партійну комбінацію кольорів - з синього і жовтого на рожевий і жовтий.

Основними темами у програмі партії стали збільшення витрат на освіту, зниження податків, перехід на цифрову економіку та ухвалення закону про імміграцію. Партії вдалося зупинити негативний тренд та отримати хороші результати на кількох земельних виборах. Головним успіхом стали вибори до земельного парламенту в Північному Рейні-Вестфалії у травні 2017 року, у результаті яких ВДП сформувала уряд разом з ХДС.

На початку серпня, незадовго до виборів до Бундестагу, Лінднер, який до цього не вважався експертом у галузі зовнішньої політики, опинився у центрі уваги через свої висловлювання про Крим. У газетному інтерв'ю він закликав надовго "заморозити" це питання і співпрацювати з Росією там, де це можливо.

Ця заява спричинила хвилю критики, серед іншого й тому, що Крістіан Лінднер вважався можливим майбутнім міністром закордонних справ. Традиційно цю посаду в Німеччині отримує молодший партнер по правлячій коаліції. Пізніше Лінднер, у тому числі й в інтерв'ю DW, пояснив, що він та його партія не визнають анексії Криму, виступають за збереження санкцій, але закликають спробувати знайти спільну мову з Москвою, дати Росії шанс "вийти з глухого кута".

Улюблене хобі лідера ВДП - автомобілі

Про особисте життя Крістіана Лінднера відомо небагато. Із 2011 року він перебуває у шлюбі з журналісткою Даґмар Розенфельд-Лінднер (Dagmar Rosenfeld-Lindner), яка раніше, серед іншого, працювала в газеті Die Zeit, а зараз - заступниця шеф-редактора медіа-групи WeltN24, яка належить концерну Axel Springer. Даґмар старша за свого чоловіка майже на сім років. Дітей у пари немає. Своїм найулюбленішим заняттям, окрім політики, Лінднер називає "все, що можна заправити бензином".