Заборона на імпорт продовольства з країн ЄС, США, Норвегії, Канади та Австралії, яку Москва запровадила рівно рік тому у відповідь на західні санкції, обернулась для росіян безпрецедентним зростанням цін на продукти й нестачею окремих товарів на полицях крамниць. Тепер Росія подовжила ембарго ще на рік, обмеження починають діяти з 6 серпня.

Список продуктів, що заборонені для ввозу, практично не змінився: м'ясо і ковбаси, риба, молоко та молочна продукція, овочі, фрукти та горіхи. DW розпитала експертів про те, як подовження ембарго вплине на російських споживачів і виробників продуктів.

"Моцарелла вже не така, як раніше"

Одним з основних наслідків запровадженої торік заборони став різкий стрибок цін на продукти харчування, зазначають аналітики. Пік продовольчої інфляції, за даними Росстата, припав на березень, коли вона сягнула майже 26 відсотків.

Заборона на ввіз продовольства також призвів до дефіциту окремих продуктів у московських крамницях та зниження якості продукції для продажу, констатував засновник консалтингової компанії Macro-Advisory в Москві Крістофер Уіфер. "У більшості випадків товари, що замінили заборонену продукцію, виявились менш якісними. Наприклад, сир моцарелла, що зараз продається в магазинах, відрізняється за якістю від італійського, який можна було купити до запровадження санкцій", - зазначив експерт в інтерв'ю DW.

Ріст цін та зникнення деяких елементарних товарів вдарили перш за все по малозабезпечених верствах населення, говорить директор Центру досліджень економічної політики економічного факультету МГУ Олег Буклємішев. З їхнього споживчого кошика зникли відносно недорогі й водночас високоякісні імпортні продукти, які користувалися попитом серед цих категорій населення, пояснює експерт.

Ціни не зростатимуть, але й не знижуватимуться

Тим часом збереження ембарго навряд чи призведе до зниження цін на продовольство, прогнозують аналітики. Ціни, швидше за все, залишаться на теперішньому рівні, а на деякі товари можуть навіть знизитись внаслідок заміщення заборонених імпортних продуктів місцевими, гадає професор Вищої школи економіки Олексій Портанський. Однак якщо зниження цін справді й відбудеться, воно буде незначним, зауважив експерт.

"Ціни навряд чи повернуться на той рівень, на якому вони були до запровадження ембарго", - прогнозує він. Зниження цін малоймовірне, вважає Буклємішев. Знищення західної конкуренції забезпечило російським виробникам монополію на ринку, а разом з нею - відсутність стимулу підвищувати якість і знижувати вартість своєї продукції, пояснив він.

Після минулорічного запровадження ембарго на імпорт західного продовольства російська влада неодноразово заявляла, що тепер у місцевих фермерів є гарна можливість підвищити свою конкурентоспроможність. Подовження російських контрсанкцій на рік буде "гарним орієнтиром для вітчизняних сільгоспвиробників", підкреслив президент Володимир Путні у червні після підписання відповідного указу.

За словами Дмитра Вострікова, директора з розвитку "Руспродсоюзу", професійної асоціації виробників та постачальників продуктів харчування, за рік дії ембарго російські виробники справді стали більше інвестувати в розширення виробничих потужностей і наростили обсяги випуску продукції. У результаті зросла доля присутності російських продуктів на полицях рітейлерів, у деяких випадках - на 10%, розповів він.

Ембарго на благо сільського господарства?

Щоправда, експерти поки що налаштовані скептично. Оголошення тих чи інших заборон на імпорт продовольчих товарів, схоже, стає засобом лобіювання інтересів російських виробників, попереджає Олег Буклємішев.

Контрсанкції Москви справді стали "частиною кампанії з залучення інвестицій у російське сільське господарство й виробництво продуктів", яка почалась ще задовго до українського конфлікту, констатує Уіфер. У цьому сенсі ембарго на імпорт західного продовольства стоїть в одному ряду із раніше запровадженою Росією забороною на імпорт сільськогосподарської продукції, вважає він. У числі таких заборон, наприклад, ембарго січня 2014 на імпорт свинини з карїн ЄС, нагадує експерт. У Москві цей крок тоді пояснили виявленням у деяких європейських країнах вірусу африканської чуми свиней.

Після засухи 2010 року, яка знищила значну частину врожаю, стало зрозуміло, що російське сільське господарство перебуває в стані занепаду, нагадує Уіфер. "На той момент країна, яка була чистим експортером сільськогосподарської продукції у радянський час, імпортувала майже 60 відсотків свого виробництва продуктів харчування", - говорить експерт.

"Незграбні" заходи

Саме тоді влада вперше заговорила про імпортозаміщення як про спосіб скоротити залежність країни від імпорту продовольства. При цьому вони обрали достатньо "незграбний" спосіб реалізувати цю ідею: періодично вводили різні ембарго на імпорт продуктів і таким чином штучно створювали дефіцит, підкреслює Уіфер.

В результаті останні кілька років російська влада не втрачала нагоди, "як тільки виникала можливість заборонити імпорт певного виду продуктів, передусім м'яса", констатує експерт. В реальності такі заходи не стимулювали російських виробників, а лише призводили до росту цін, додає він. За його оцінками, потрібно від 5 до 10 років, щоб Росія змогла повністю замінити імпортні продути харчування на вітчизняні.