"Це як ще раз вступити в музичне училище", - говорить  про конкурс молодий музикант з Вінниці Олександр Ларкін. Для нього вислів "важке випробування" -  не просто метафора.  Він грає на контрабасі, який важить майже 15 кілограмів. Інструмент хлопець привіз з собою з Вінниці, подолавши дорогу на вокзал та з вокзалу до місця, де проходив конкурс, у Львові. Але цей тягар водночас його рятує. Він каже, що контрабас  зараз - не дуже популярний інструмент.  Принаймні у Вінниці, за його словами, конкурентів він не має. "Занадто незручний і великий інструмент. Але при цьому в оркестрі звучить не багато часу. Ну і до нього треба звикнути. Мені теж не одразу пішло. Лише з часом втягнувся і зараз не шкодую", - каже музикант і сподівається, що й тут непопулярність контрабаса зіграє йому на користь і він потрапить до складу YsOU/Молодіжного симфонічного оркестру України.

200 предентендів на 30 місць

Олександр має на це непогані шанси, окільки в оркестрі найбільше потребують тромбоністів, контрабасистів, скрипалів, флейтистів. Торік більшість духової групи та й частково струнної складали німецькі музиканти з Федерального молодіжного оркестру Німеччини, з яким український молодіжний оркестр вперше зіграв на публіці. Згодом вони мали спільні концерти на Бетховенському фестивалі в Бонні, а також у Берліні. Саме Бетховенський фестиваль спільно з головним диригентом Опери та філармонійного оркестру Граца (Австрія) Оксаною Линів  виступили засновниками YsOU/Молодіжного симфонічного оркестру України.

Наприкінці року український оркестр вирішив зібрати повний склад, щоб виконувати твори і гастролювати вже самостійно. Оголошення про новий набір викликало в молодих музикантів ажіотаж. На 30 місць заявки подали 200 учасників - це більше, ніж торік. Найбільше, за словами директорки YsOU/Молодіжного симфонічного оркестру України Ірини Вакуліної, подалось ударників, при чому юних від 12 до 15 років. Традиційно було багато скрипалів і флейтистів.  "Тож щоб отримати місце скрипки, треба витримати конкурс з чотирьох людей. В кларнетистів - ще більший конкурс, бо ми беремо тільки двох", - каже Ірина Вакуліна. За її словами, цього року трохи ускладнили правила. Додали до завдань складні елементи оркестрової роботи. "Це - уривки з оркестрових партій, що є технічно складними. Програму вони вчать місяцями, хтось грає роками, а такі речі: дві - три лінійки показують, наскільки швидко музикант може реагувати, наскільки точно виконати те, що написано в нотах. Для оркестрового музиканта це надзвичайно важливо", - пояснює Ірина Вакуліна.

Найбільший ворог - страх

Але юних музикантів не так лякають оркестрові труднощі, скільки страх розхвилюватись і збитися. "Завжди намагаюсь більше дихати перед виступом, але зі мною постійно одна і та сама історія: за дверима я впевнений в собі, а заходжу в залу - і наче ніколи не грав на тромбоні", - розповідає Степан Рура з Києва. Хлопець - розчарований, через  хвилювання свій виступ він оцінив на 5 балів із десяти.

Хвилюється не тільки він. Контрабасист Олександр Ларкін тихо підбадьорює себе: "Спокійно, тільки спокійно…". Бо добре знає, що вміння опанувати хвилювання - одне з найголовніших для музиканта . "Такі конкурси - велика відповідальність, бо отак працюєш над цим роками, стараєшся, вдосконалюєшся, а якась хвилина, коли не зміг опанувати себе, може перекреслити твоє майбутнє", - говорить він і миттєво перемикається  на повторення свого етюду. Його не дратують звуки, які видають інші учасники, які також зосереджено повторюють свої  композиції і чують звуки лише свого інструменту. Ходить і кривиться лише наглядальниця Палацу Потоцьких у Львові, який у інші дні слугує як музей.  Вона чує лише какофонію.

Для журі головне - іскра

А тим часом журі конкурсу переконує, що лояльно ставиться до конкурсантів.  "Навіть якщо людина перехвилювалась, слухається її потенціал. Якщо вона - талановита, але виступила не дуже невдало, її все одно помітять і відзначать", - розповідає Віктор Росада з Одеської музичної академії. Крім нього, до складу журі потрапили також викладачі з харківського, київського та львівського музичних вишів та представники оркестру. Для Юрія Ланюка, професора Львівської музичної академії, важливіше організованість конкурсанта. "Оркестрова гра має свою специфіку. Для цього треба мати дисципліну, бути вміти бути в групі", - каже викладач і додає: складно обирати музикантів, коли дуже велика різниця у віці. До молодіжного оркестру набирають учасників у віці від 12 до 22 років. 

Державі оркестр поки не потрібен

Головного спонсора оркестр так і не знайшов. Наразі під свою опіку його взяв фестиваль класичної музики LvivMozArt, що відбувається у Львові та організовується однойменною громадською організацією. Оркестр стане головним героєм  їхнього заключного  концерту на фестивалі наступного року. Нагадаємо, прем'єра Українського молодіжного симфонічного оркестру відбулась саме на закритті цього фестивалю 2017 року. Але дирекція оркестру продовжує шукати гроші. "Ми працюємо над пошуками партнерів, з якими могли б працювати, бо маємо багато планів на цей рік: і запрошень на концерти, і на міжнародні фестивалі. Тому працюємо над цим. Подаємось на різні гранти, на різні стипендії, проекти, які допомагають фінансово", - каже Ірина Вакуліна. Міністерству культури України такий оркестр все ще не потрібний.  "Наразі від них позитивної відповіді ми не отримали. Вони готові нас підтримати, але яким чином - невідомо.  Це прикро. Ми просили, але очевидно, що є якісь пріоритетніші для держави проекти, на які вони виділяють кошти", - скаржиться директорка оркестру.

А поки що журі обирає переможців. Результати конкурсантам мають повідомити за тиждень, навесні хочуть провести музичний кампус. Цю ідею запозичили в німецьких колег. Неформальна зустріч має допомогти музикантам ближче познайомитися один із одним, щоб потім було легше на репетиціях. Бо окрім виступу на LvivMozArt у липні 2018 року, в планах оркестру - концерт на Міжнародному фестивалі молодіжних оркестрів Young Euro Classic в Берліні. А місяць потому Молодіжний симфонічний оркестр України зіграє програму "Будуємо мости" в Musikverein Graz у Австрії.