З понеділка найактивніші спікери львівського Євромайдану, почали отримувати повістки з викликом на допит до прокуратури у кримінальних справах. Зокрема такі повідомлення отримали і працівники Львівської міської ради – Тарас Чолій та Андрій Шевців.

Після візиту до слідчого у середу Чолій розповів, що його допитували як свідка через виступ 8 грудня. Відкрито кримінальне провадження за статтею 161Кримінального кодексу – розпалювання національної ворожнечі, уточнив чиновник. Він запевнив, що у своїй промові перед громадою жодним чином не торкався національних чи то релігійних питань. "Я говорив лише про загальні речі: що сьогодні триває боротьба проти суспільної несправедливості, проти режиму в Україні, про корупцію, яка живить злочинну систему", - зауважив Чолій. На допит чиновник ходив з адвокатом, до інших юридичних інструментів захисту не вдавався.

На тиск з боку прокуратури та МВС поскаржилась і редакція телеканалу новин "24". Її журналісти висвітлювали розгін київського Євромайдану у ніч на 1 грудня. Правоохоронці вимагали терміново надати персональні дані журналістів та операторів. Керівництво телеканалу відмовило, а згодом на допит до Генпрокуратури викликали гендиректора каналу Романа Андрейка.

За обставин, коли активістів опору викликатимуть на допити до прокуратури, краще одразу відмовитися від свідчень і мовчати, закон це дозволяє, радить адвокат Дмитро Гудима. Якщо ж закликали стосувались бойкоту товарів певного виробника, то жодних кримінальних підстав тут немає, зазначає правозахисник. Лише власники торгових марок у цивільному порядку можуть судитися з активістами через ці заклики, але це наперед програшна справа, прогнозує Гудима.

Порядок в партійних офісах

Голова громадської ради при управлінні МВС у Львівській області правозахисник Олег Ільків радить політичним осередкам опозиційних партій терміново навести "порядок" в офісах: укласти угоду з адвокатом, встановити відеоспостереження, привести до порядку всю документацію і бухгалтерську у тому числі, користуватись ліцензованим програмним забезпеченням. "Бо зачепитися можуть за будь-що", - каже Ільків.

Зрештою, будь-який політичний осередок може укласти договір з адвокатом і передати йому на оцінку всю партійну документацію, навіть, у цифровому варіанті, каже юрист Гудима. Це убезпечить опозиціонерів, адже процедура вилучення документів в адвоката є набагато складнішою, пояснив правник.

Пасивний опір

Тим, хто опинився у полі активних дій бійців спецпідрозділів чи міліції експерти радять не штовхатися, а чинити пасивний опір – просто сісти чи лягти на землю. За таких умов правоохоронці не мають права застосовувати спецзасоби, а мають лише обережно віднести протестувальника на бік, пояснюють юристи. Проти жінок та людей похилого віку правоохоронці взагалі не мають права застосовувати спеціальні засоби чи засоби фізичного впливу, кажуть представники Асоціації українських моніторів дотримання прав людини.

Незаконне використання спецзасобів

Використання спецзасобів має свої чіткі обмеження і свою специфіку, пояснюють правники. Так, категорично заборонено законом "Про міліцію" завдавати удари гумовим кийком по голові, шиї, ключичній ділянці, животу і статевих органах. Проте, з фото розгону біля адміністрації президента видно, що беркутівці били мітингувальників саме по голові, каже Олег Ільків. Окрім того, про наміри використати спеціальні засоби міліція обов’язково має попередити через гучномовці і надати час для реагування, додають правники.

Збираючись на будь-які акції людина повинна мати при собі копію паспорта, заздалегідь з’ясувати який саме райвідділ обслуговує цю територію, де буде протест, не одягатися у стилі "мілітарі" і підготувати завчасно sms-повідомлення, аби швидко відправити знайомим, радять правозахисники.