Залишилось менше тижня до дати, коли спливає строк подання так званих "анкет доброчесності" прокурорами всіх рівнів. До 17 липня збір анкет завершиться, і вони будуть опубліковані на сайті Генеральної прокуратури України (ГПУ). На базі цієї інформації проведуть таємну перевірку доброчесності. І, якщо будуть виявлені порушення, на прокурорів чекатиме відповідальність. Перевірятимуть передусім на відповідність зазначеної інформації щодо доходів реальному рівню життя. Таким є план нового генерального прокурора України Юрія Луценка.

Відповідатиме за перевірки ветерана АТО Петро Шкутяк, якого напередодні призначення Луценко називав "чистильником". Як повідомив новий генеральний прокурор, робитиме це Шкутяк на чолі "групи внутрішньої безпеки ГПУ по перевірці доброчесності прокурорів у центрі та на місцях".

Варто зауважити, що ця перевірка проводиться вже після оновлення кадрового складу місцевої прокуратури, яке відбулося ще наприкінці минулого року. В рамках розпочатої попереднім керівництвом реформи прокуроський штат мав оновитися на конкурсній основі. Але вже через шість місяців після цієї ротації прокурорів вирішили перевіряти на доброчесність.

Провалена реформа

Однією з причин такої поспішної перевірки експерти, яких вдалось опитати DW, назвали провал реформи прокуратури в частині оновлення кадрів. У кріслах опинилися ті самі люди, що були в структурі відомства й раніше, розповідає Олександр Лємєнов, менеджер групи антикорупційної реформи Реанімаційного Пакету Реформ. "Більше 90 відсотків - ті самі прізвища, - каже експерт. - Просто колоду перетасували, і ці люди обійняли інші посади в інших підрозділах прокуратури".

Ще гіршою є ситуація, коли йдеться про ключові кадри відомства. Так, голова правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна повідомив, що за результатами набору, який відбувався влітку-восени минулого року, на керівні посади в місцеві прокуратури не прийшло жодної нової людини. "Це просто була формальність, яка легалізувала старі корумповані прокурорські кадри", - розповідає Шабунін.

Втім, подібні перевірки можуть не лише допомогти в пошуку та звільненні корумпованих прокурорів, але й мають потенціал стати засобом тиску генерального прокурора на незгодних, додає Лємєнов. Принаймні, цього, за його словами, побоюються самі співробітники прокуратури, серед яких авторитет Луценка є нижчім навіть у порівнянні із попередником Віктором Шокіним. "Останній був із "системи", а новий генпрокурор навіть юридичної освіти не має", - пояснює причину такого ставлення експерт.

У декларації є пункт, в якому прокурор засвідчує, що він не здійснював втручання в діяльність прокурорів у випадках, не передбачених законодавством. Завдяки ньому Луценко може посадити на гачок усіх керівників усіх прокуратур. "Усі вони не змінилися і так чи інакше втручалися в діяльність прокурорів, які, згідно із законом, мають незалежний статус, - каже Лємєнов. - Дуже багато випадків, коли задокументовано, як певний керівник дає ту чи іншу вказівку своїм підлеглим". Формально це не дає приводу для звільнення, але може бути інструментом тиску на тих, хто буде відхилятися від "лінії партії".

Сумнівний інструмент

Та з якою б метою не запроваджувалися перевірки доброчесності, їхня ефективність може бути сумнівною. За словами Шабуніна, ГПУ просто не зможе провести перевірку майнового стану прокурорів, адже не має доступу до реєстрів. Та й навіть якщо причиною звільнення стануть лише результати перевірки, людина зможе відновитися на посаді через суд. "За великого бажання, вбивши купу часу, можна зменшити цю вірогідність, - розповідає експерт. - Але цей інструмент не може бути системним і масовим".

Тому Шабунін вважає ініціативу перевірки доброчесності красивою картинкою для медіа, що, з точки зору її реального використання для звільнення корупціонерів, позбавлена юридичного сенсу. Але й особливої шкоди таємні перевірки навряд чи принесуть, визнає Лємєнов: "Краще зробити можуть. Але це виключно залежить від Луценка".