Напередодні зустрічі низка провідних ЗМІ повідомила про пропозиції, підготовлені верховною представницею ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки. Цей 4-сторінковий документ передбачає зміну підходу в діалозі ЄС із Росією на більш "конструктивний". Це має відобразитися передусім у питанні санкцій, а також у сфері політичного діалогу з РФ.

Щодо санкцій, то, на думку Могерині, їх потрібно розділити на дві частини: ті, що схвалені у зв'язку з анексією Криму, та ті, які запровадили через ескалацією ситуації на Донбасі. При цьому другу групу обмежувальних заходів, у тому числі спрямованих проти банківської системи та енергетичних компаній РФ, пропонується поступово скасувати, якщо Москва виконуватиме мінські угоди, припинить втручання у відносини між Україною і ЄС та гарантуватиме постачання газу до Європи.

Із представленого документу точно не зрозуміло, що саме мається на увазі під "виконанням мінських домовленостей", і на яких конкретно критеріях базуватиметься рішення про пом'якшення чи скасування санкцій.

Відновити політичний діалог

Частина пропозицій передбачає також відновлення політичного діалогу ЄС та Росії. Так, Могерині пропонує поновити зустрічі на політичному та міністерському рівнях із таких питань, як "Ісламська держава", Лівія, близькосхідний мирний процес, переговори з Іраном, вірус Ебола та ситуація в Північній Кореї. У переліку ініціатив - поновлення діалогу щодо співпраці в енергетичній сфері, переговорів про безвізовий режим, відновлення роботи програми "Партнерство для модернізації", яка передбачає допомогу Москві новими технологіями, а також програми студентських обмінів "Еразмус".

У довгостроковій перспективі верховна представниця ЄС не виключає повноцінного відновлення співпраці, у тому числі у форматі самітів ЄС-Росія, які були скасовані після анексії Криму. Окрему увагу приділено питанням економіки. Так, на думку Могерині, Євросоюзу варто замислитися над налагодженням відносин з Євразійським економічним союзом, провести переговори з питань роботи митниці, торгівлі, стандартів та інших важливих питань.

Могерині не бачить реальності?

Щоправда, опитані DW брюссельські експерти дуже скептично поставилися до нових пропозицій головної дипломатки ЄС. Передусім через те, що вони не бачать прогресу з боку Росії у виконанні мінських домовленостей. За словами політологині з Центру європейської політики Аманди Пол, ЄС заявляв раніше: якщо Росія не виконуватиме угоди, то щодо Москви запровадять нові санкції. "Однак із того часу ми не тільки не бачимо виконання мінських угод, а навіть навпаки - подальшу ескалацію ситуації. Особливо це видно з трагедії з автобусом (під Волновахою. - Ред.), яка забрала життя мирних людей. То невже ми це так залишимо? Чи будемо все ж рухатися в тому напрямку, про який ЄС заявляв раніше щодо посилення санкцій?", - зазначила брюссельська експертка.

За її словами, Росія увесь цей час чітко демонструвала, що не готова змінювати свою політику, хоча на словах і продовжує заявляти про бажання виконувати досягнуті у Мінську домовленості. "Гадаю, такий підхід слід відкинути, і це має бути у висновках Ради закордонних справ ЄС: яких кроків буде ужито, якщо Росія не виконуватиме домовленостей? Ми маємо рухатися до нового рівня санкцій", - сказала експерт.

Її позицію поділяє заступник директора Центру європейських студій імені Вілфреда Мартенса Роланд Фройденштайн. "Дехто в Брюсселі все ще мріє про повернення до певного стилю співробітництва в європейсько-російських відносинах. Але це лише мрії, вони не бачать реальності, вони не проаналізували належним чином те, що відбулося за останній рік", - вважає він.

За словами експерта, умови для скасування обмежувальних заходів проти Росії були сформульовані ще в липні, під час схвалення економічних санкцій щодо Росії і за два місяці до досягнення мінських домовленостей, тож ЄС повинен дотримуватися цих умов. При цьому він нагадав, що буквально в той самий час, як Могерині виступала в Європарламенті, під Волновахою Донецької області було обстріляно пасажирський автобус, у результаті чого загинуло 12 мирних жителів. "Це демонструє, як далеко знаходиться Росія від реалізації мінських угод. Радше навпаки, як тільки у Європі починають говорити про необхідність використовувати більше "пряників", Росія переходить у наступ, і підтримувані нею бойовики активізують бойові дії в Україні", - наголосив Фройденштайн.

Експерти також одностайні щодо того, що нові пропозиції головної дипломатки ЄС може підтримати низка країн-членів Євросоюзу, передусім Франція, Греція, Кіпр, Австрія. Але точно будуть "проти" Польща та країни Балтії. Тож, багато залежатиме від того, на чий бік стане Берлін.