Дослідникам з Національного інституту алергічних та інфекційних хворою США вдалося провести пасивну імунізацію макак проти вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Антитіла проти вірусу ввели безпосередньо в організм. Таким чином, імунній системі тварин не треба було виробляти антитіла самотужки - вони вже були у їхній крові перед тим, як вони зіткнулися з вірусом.

Зовсім інакше діє активна імунізація, наприклад, вакцинація проти кору або грипу. Як відомо, при вакцинації в організм людини вводять ослаблених збудників хвороб або продукти їхньої життєдіяльності, після чого імунна система виробляє антитіла.

Перспективний підхід

Антитіла, які вводять до кровотоку, поступово руйнуються, тому захист від вірусу є лише тимчасовим. Щоб підтримувати захисний ефект, антитіла треба вводити знову і знову.

В експерименті, який був проведений у США, вчені ввели мавпі антитіла тільки один разі, а захист тривав 23 тижнів. Після цього дослідники змогли модифікувати антитіла таким чином, щоб вони мали більш тривалий період дії.

"Одна з поточних цілей полягає в тому, щоб змінити антитіла до ВІЛ так, аби їх можна було вводити раз на три місяці або раз на шість місяців, і щоб вони забезпечували захист від трьох до шести місяців", - пояснює Маркус Альтфельд з Інституту експериментальної вірусології імені Гайнріха Петте у Гамбурзі. За його словами, дослідження, яке було проведено у США, можна назвати "великим прогресом", хоча воно і не стало несподіванкою. "Було доведено, що за рахунок модифікації антитіл можна збільшити період часу, протягом якого вони залишаються в крові", - підкреслив Альтфельд.

Чи працюватиме на людях?

Торік антитіла проти вірусу вже тестували на ВІЛ-інфікованих людях, каже Альтфельд. "Стало очевидним, що антитіла знижували вірусне навантаження, коли вони були присутні в організмі". У зв'язку з цим була зафіксована менша кількість ВІЛ в крові пацієнта.

Але поступово організм руйнує антитіла, і вірусне навантаження повертається. Тобто антитіла треба вводити знову і знову через рівні проміжки часу. Тому довгострокова мета полягає в тому, щоб виробляти антитіла, які будуть зберігатися в організмі довше. Американським дослідникам уперше вдалося подовжити захист: до 23 тижнів для однієї з мавп.

Якщо тести з мавпами визнають успішними, то стало би можливим проводити перші клінічні випробування на людях. "Цей метод міг би застосовуватися в якості профілактики для ВІЛ-негативних осіб, які знаходяться в групі ризику", - вважає Альтфельд. До цієї групи, наприклад, належать пари, в яких один з партнерів інфікований ВІЛ.

Три підходи

На даний момент є три різних підходи до профілактики ВІЛ-інфекції. Перший: розробка вакцини. Але він повільно прогресує. "Ми повинні почекати ще кілька років", - вважає Альтфельд.

Другий підхід: введення антитіл - так, як це зробили дослідники в США."Ці експерименти з мавпами є перспективними, але, звичайно, треба дочекатись дослідження на людях", - вважає науковець.

Третій підхід: препарати, які запобігають інфекції. Цей метод також стає все поширенішим в Європі. Усі три підходи можуть стати успішними, але треба почекати і побачити, який стане найбільш успішним, вважає Альтфельд.