Чеське місто Cheb, що розташовано тут, має репутацію європейської столиці дитячої проституції. Бум інтимних послуг розпочався у місті після приєднанням Чехії до ЄС. Адже саме тоді було відкрито кордони. Організація об'єднаних націй провела власне дослідження. Її спеціалісти з'ясували, що більшість дітей, які займаються проституцією у місті Cheb – дошкільного віку, а продавати себе їх примушують у більшості випадків власні ж родичі.

Користуються послугами неповнолітніх повій загалом німці. Керівниця соціальної благочинної служби KARO Катрін Шаеур – теж німкеня. Але вона з іншого боку барикад. Уже протягом останніх 10 років вона допомагає жінкам, яких примусово вивезли до Чехії, а тепер – і дітям. Катрін та її колеги знають майже кожного, хто торгує тут ”людським товаром”. За її словами, нині із жінками та дітьми поводяться набагато брутальніше ніж раніше.

“Ці жінки перебувають у жахливий умовах. Багато з них регулярно вживають наркотики і вже стали наркозалежними. Величезна кількість дітей, які не досягли підліткового віку, і займаються проституцією – наркомани. Вони приймають наркотики, щоб заглушити біль. Ми бачили як брутально чоловіки обходяться з повіями.”

Нещодавно Катрін Шаеур написала книгу, в якій розповідала про те, що відбувається на вулицях Чеського міста. Працю надрукували на кошти UNICEF.

"Кілька років тому дітей пропонували відкрито у прикордонних районах. Але нині більшість злочинців діють приховано. Інтернет та мобільні телефони допомагають їм залишатися не викритими."

Мілан Хорачек – депутат Європарламенту від Чехії- намагається привернути увагу громадськості до цієї проблеми вже протягом кількох років.

“Я особливо непокоюся, що у Європі все частіше можна зустріти випадки, коли проституцією займаються діти до 15 років.”

Мілан Хорачек приїхав до Катрін Шаеур, щоб допомогти. Після того, як її книга про знущання над дітьми побачила світ, німецькі та чеські урядовці відмовили у фінансуванні організації, яку очолює Катрін. Чиновники обґрунтували своє рішення тим, що працівник соціальної служби начебто переоцінює проблему. Протягом останніх років організація ледь-ледь животіла, отримуючи допомогу ЄС.

Катрін Шаеур запропонувала Євродепутату проїхатися містом. “Ця дівчина – підліток, її звуть Марія, психічно хвора, - розповідає Катрін, - займається проституцією вона уже 5 років. Наркоманка, яка живе на межі - між психіатричною клінікою та наступною дозою. Там – за кілька кроків два хлопчики 10ти та 6 ти років очікують, коли їх підбере черговий клієнт. А це – вулиця – де інтимні послуги пропонують виключно діти.”

"Першим кроком є спроба зрозуміти звідки беруться ці діти, які займаються проституцією. Ми маємо зрозуміти. У яких умовах вони мешкають вдома, хто на них має вплив. Ми маємо почати з цього, оскільки ми хочемо співпрацювати із цими родинами. Іноді буває таке, що дитину продають своїм же родичам.”

Говорить Мілан Хорачек. За його словами, нині варто розробити конкретні кроки щодо попередження та боротьби із сексуальною експлуатацією дітей. Такої ж думки і його колега Саймон Ковені.

"Мине усього кілька років і люди скажуть: як можна було дозволити, щоб це відбувалося? Нині у центрі Європи дітей продають та примушують займатися проституцією. І заходів, які ми вживаємо, недостатньо.."

У Чеській поліції після виходу книги Катрін Шаеур створили спеціальний загін з боротьби із злочинами, пов'язаними із сексуальною експлуатацією неповнолітніх. Але протягом трьох років правоохоронцям вдалося відправити за грати лише одну людину. Поліцейський Петр Буріч розповідає чому.

“Я хочу сказати, що ці злочини перебувають так би мовити не на поверхні. Такі злочини дуже важко розслідувати."

Катрін Шаеур теж вважає, що справи щодо злочинів скроєних проти дітей дуже важко довести до суду.

"Щоб підозрюваного засудили потрібні свідчення дитини. А діти дуже часто з тих родин, де панує насилля, або ж дитину примушують до проституції самі ж родичі. Дуже важко вмовити таку дитину надати свідчення поліцейським. Ми можемо бути в курсі того, що сталося. Ми можемо навіть знати ім'я злочинця. Але він ніколи не буде засуджений.”

Окрім того, рівень статків у прикордонних районах Чехії дуже низький. На відміну від сусідньої Німеччини, де люди мають значно більше грошей. Іноземці прямують до Чехії за дешевими цигарками, алкогольними напоями та бензином. А дехто вважає - тут немає такого, що б не можна було придбати за гроші.