У Гонконгу вже кілька місяців тривають масштабні акції протесту проти зростання впливу китайської влади. Колишня британська колонія є частиною КНР з 1997 року: їй надано статус спеціального адміністративного району і до 2047 року гарантовані широкі права, такі як свобода преси, зібрань і висловлення думок.

До нещодавнього часу влада Гонконгу відмовлялася видавати своїх мешканців материковому Китаю через непрозорість юридичної системи і широке застосування смертної кари. Однак на початку 2019 року уряд міста оголосив, що дозволить екстрадицію правопорушників на материк, до Макао і на Тайвань. Це і призвело до масових протестів. Згодом учасники демонстрацій перейшли до вимог проведення демократичних реформ, запровадження загального виборчого права і відставки глави уряду Гонконгу Керрі Лам.

"Що це дасть?"

Так само як і Гонконг на півдні країни, Шанхай на східному узбережжі Китаю також є великим торговельно-фінансовим центром: тут проживає понад 23 мільйони осіб. Проте, багато жителів Шанхаю, розташованого на відстані 1200 кілометрів від Гонконгу, ставляться до протестів з нерозумінням.

"Що це дасть? Навіщо вони так зазнаються?" - дивується 30-річний чоловік. Люди в Гонконгу повинні "просто працювати і жити мирним життям", розповідає він в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD. На погляд шанхайців, демонстрації ні до чого не приведуть.

У журналіста Хосе Цяня, який живе в Шанхаї і публікується в міжнародних ЗМІ, склалося враження, що схожої думки дотримується більшість жителів материкового Китаю. "Вочевидь, вони точно не знають, що стало причиною протестів, як давно вони почалися і чого вимагають демонстранти", - пояснює Хосе Цянь в розмові з DW.

В основі такої позиції часто лежить страх перед можливою ескалацією насильства в Гонконгу. "Я підтримую гонконгську поліцію", - каже жінка, яка раніше сама чотири роки пропрацювала в цьому місті в фінансовому секторі. З того часу, як мегаполіс став частиною КНР, економічна ситуація в регіоні істотно покращилася - не в останню чергу завдяки підтримці з боку материкового Китаю, наголошує мешканка Шанхаю. "Тому я вважаю радикальні дії неправильними, навіть якщо я сама там не живу", - резюмує вона.

Єдине джерело інформації - китайські ЗМІ

Журналіст Хосе Цянь пояснює таку реакцію насамперед тим, що більшість жителів Шанхаю переважно отримують інформацію з китайських державних ЗМІ. А ті висвітлюють події в Гонконгу лише в вигідному офіційному Пекіну світлі.

"Ви можете називати це пропагандою або офіційною кампанією в ЗМІ, але тут існує лише одна версія історії", - наголошує журналіст. Державні ЗМІ не говорять про причини і витоки протестів в Гонконгу, а замість цього основну увагу приділяють ескалації насильства.

У більшості китайців, що живуть на материку, немає доступу до альтернативних джерел інформації. Тому зовсім не дивно, що багато хто підтримує позицію офіційного Пекіна, навіть якщо той фактично прирівнює протестуючих до терористів.

Про це свідчить і реакція людей на вулицях Шанхая. Демонстранти в Гонконгу чинять неправильно, каже 70-річний пенсіонер, який здебільшого дивиться новинні випуски китайського державного мовника CCTV, а також слухає передачі Китайського національного радіо. Гонконг завжди був великим містом і важливим фінансовим центром, підкреслює чоловік. Тим негативніше він ставиться до протестуючих. "Цей натовп поки не зробив нічого доброго, тільки погане!" - впевнений житель Шанхая.

Гонконг після 2047 року

Втім, в самому Гонконгу демонстрантів не лякають ані подібні заяви, ані реальний ризик вторгнення військ КНР. Вони мають намір продовжувати виходити на вулиці.

"Ми знаємо, що термін нашої автономії закінчується (в 2047 році. - Ред.). Але щонайменше до того часу ми повинні відстоювати наші основні права і показувати світу, що у нас є свобода слова і зібрань", - заявив в ефірі ARD один з учасників протесту.

Тим часом питання про те, що станеться з Гонконгом після 2047, поки залишається відкритим.