Протести в Єревані: в поліцію доставлено 80 демонстрантів
Олена Губар
17 квітня 2018 р.
Під час акцій протестів у Єревані поліція затримала 80 людей. Демонстранти протестують проти висунення на посаду прем'єр-міністра країни колишнього президента Сержа Саргсяна.
Акції протесту у Єревані продовжуютьсяФото: Getty Images/AFP/K. Minasyan
Реклама
У Єревані під час акцій протесту, які останніми днями відбуваються в країні, станом на вівторок, 17 квітня, було затримано 80 людей. Про це повідомила поліція Вірменії, інформує агенція "Інтерфакс". Демонстранти протестують проти призначення колишнього президента Вірменії Сержа Саргсяна на посаду прем'єр-міністра країни. Вони продовжують блокувати вулиці, мости, а також низку будівель держорганів, зокрема, МЗС, міністерства діаспори, генеральної прокуратури.
Ініціатор протестів - лідер опозиційної парламентської фракції "Єлк" Нікол Пашинян - анонсував новий мітинг на площі Республіки в центрі Єревана. "Сьогодні відбудеться найбільший мітинг в історії Вірменії", - заявив він, звертаючись до своїх прихильників.
Напередодні під час сутичок між протестувальниками та поліцією, під час яких правоохоронці застосували сльозогінний газ та димові шашки, поранення отримали 46 демонстрантів, у тому числі Нікол Пашинян. 12 із них досі залишаються у лікарнях, повідомила прес-служба міністерства охорони здоров'я країни. Стан їхнього здоров'я задовільний, у більшості із постраждалих поверхневі поранення.
Мітингувальники виступають проти висування колишнього президента країни Сержа Саргсяна на посаду прем'єр-міністра, вбачаючи в цьому бажання політика утримати владу в країні. Опозиція заявляє про початок безстрокових протестів. Як очікується, вибори нового прем'єра відбудуться у парламенті 17 квітня.
Нагадаємо, що Серж Саргсян обіймав посаду президента Вірменії з 2008 року до 9 квітня цього року, коли закінчився термін його повноважень. Цього року, згідно з поправками до конституції країни, Вірменія перейшла до парламентської форми правління. Парламентська більшість відтепер формуватиме уряд і обиратиме прем'єр-міністра і президента.
Новим президентом країни, який має переважно церемоніальні повноваження, 2 березня був обраний Армен Саркісян.
Нагірний Карабах - порохова бочка Південного Кавказу
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху триває вже кілька десятиліть і забрав тисячі життів. У галереї DW - головні факти про цю больову точку Кавказу.
Фото: picture-alliance/AP Photo/PAN/H. Badalyan
Давній конфлікт
Конфлікт навколо Нагірного Карабаху триває кілька десятиліть. Регіон, більшу частину жителів якого складали вірмени, в радянські часи належав до Азербайджанської РСР. Наприкінці 1980-х провірменські сили за підтримки Єревана взяли Нагірний Карабах під свій контроль. Почався тривалий збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном.
Фото: Reuters/D. Mdzinarishvili
Початок воєнних дій
10 грудня 1991 року в самопроголошеній Нагірно-Карабаській республіці пройшов так званий референдум про незалежність. Азербайджанська меншість бойкотувала голосування. Референдум не був визнаний міжнародною спільнотою. Міжнаціональна конфронтація призвела до масштабних воєнних дій за контроль над Нагірним Карабахом і деякими прилеглими територіями.
Фото: Reuters/PAN Photo/V. Stepanyan
Війна та біженці
Під час збройного міжетнічного конфлікту між вірменами та азербайджанцями навколо Нагірного Карабаху загинули за деякими даними понад 30 тисяч людей. Сотні тисяч біженців з обох країн були змушені покинути рідні місця.
Фото: DW/S.Sedar
Міжнародні посередники у врегулюванні конфлікту
Після укладення перемир'я в травні 1994 року врегулюванням конфлікту займається Мінська група ОБСЄ. Її мандат був визначений в тому ж році на Будапештському саміті. До складу групи входять Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія, Туреччина, Білорусь, а також Вірменія та Азербайджан. З 1997 року її співголовами є США, РФ і Франція.
Фото: Getty Images/B. Hoffman
Спірна територія
Дорожній вказівник вірменською мовою (фото 2014 року) розташований на трасі, що веде в місто Степанакерт - столицю самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки. У міста є і друга назва азербайджанською мовою - Ханкенді. Міжнародна спільнота не визнає НКР і розглядає регіон як частину Азербайджану. Вірменія це заперечує.
Фото: picture alliance/ZB
Нагадування про війну
У Нагірному Карабаху між містами Шуші та Степанакерт (азербайджанською Шуша і Ханкенді), встановлений ось цей пам'ятник: ця бойова машина зараз служить нагадуванням про трагічні події 80-90-х років минулого століття (фото з архіву, 2010 рік).
Фото: picture alliance/dpa
Ескалація карабаського конфлікту
На початку квітня 2016 року на лінії зіткнення в Нагірному Карабаху відбулася чергова ескалація конфлікту між вірменськими та азербайджанськими підрозділами. Сторони звинуватили одна одну в порушенні перемир'я. Це були найзапекліші зіткнення з 1994 року, за різними даними, з обох сторін загинули десятки осіб.
Фото: Getty Images/AFP/K. Minasyan
Роль і позиція Росії щодо Нагірного Карабаху
Особливу роль у цьому конфлікті відіграє Москва. Росія є співголовою Мінської групи ОБСЄ. Вона також постачає озброєння обом сторонам конфлікту. У 1990-х Москва запропонувала розмістити миротворців уздовж лінії зіткнення, однак і Баку, і Єреван відмовилися від цього. Офіційно Путін ще в 2004 році заявляв, що Росія не хоче брати на себе відповідальність і вплутуватися в цей конфлікт.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Больові точки Нагірного Карабаху
У Нагірному Карабаху є кілька місць, які особливо постраждали під час активної фази міжетнічного конфлікту. Масивним обстрілам, зокрема, були піддані міста Степанакерт і Шуші. Їхні назви досі служать символами жорстокого конфлікту.
Фото: picture-alliance/AP Photo/V. Stepanyan
Нагірний Карабах - "заморожений" конфлікт?
Попри те, що перемир'я між вірменською та азербайджанською сторонами було досягнуто майже 25 років тому, воно періодично порушується. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається "замороженим", при цьому небезпека його ескалації як і раніше висока.
