Правозахисники: 115 загиблих під час протестів у Ірані
Валерій Сааков
23 листопада 2019 р.
В Ірані під час протестів загинули щонайменше 115 людей, кажуть у правозахисній організації Amnesty International. Правозахисники припускають, що справжня кількість загиблих може бути значно вищою.
Реклама
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International (AI) стверджує, що кількість жертв так званих "бензинових протестів" у Ірані протягом останнього тижня становить щонайменше 115 людей. Такі дані правозахисники оприлюднили у суботу, 23 листопада. В правозахисній організації переконані, що до цих смертей призвели саме "протизаконні" дії іранських силовиків.
У поширеному AI повідомленні в соціальній мережі Twitter зазначається, що ці підрахунки спираються на "надійні дані". Крім того, правозахисники впевненні, що справжня кількість загиблих унаслідок дій силовиків проти демонстрантів може буде значно більшою.
"Ми закликаємо держави притягти іранську владу до відповідальності", - йдеться в дописі AI.
Напередодні представники іранської влади повідомили про дев'ятьох загиблих під час сутичок між мітингарями та силами правопорядку. Відтоді жодних нових даних про загиблих не надходило.
В країні поступово відновлюється доступ до інтернету
Тим часом повідомляється про поступове відновлення доступу до інтернету в Ірані. Принаймні таку інформацію поширила організація NetBlocks. За даними NetBlocks, 23 листопада доступ до всесвітньої мережі було відновлено на рівні 64 відсотків середнього показника, що фіксувався до початку протестів та запроваджених у відповідь на це обмежень доступу до інтернету.
У Корпусі вартових ісламської революції (КВІР) повідомили, що цілком доступ до мережі мають відновити до 28 листопада, передає агенція новин dpa.
Тим часом речник КВІРу запевнив, що "ватажків безладів було ідентифіковано та заарештовано". Крім того, представник КВІРу додав, що в цілому в Ірану зафіксовали менше 100 інцидентів під час акцій протесту проти підвищення вартості пального. Раніше ЗМІ повідомляли про затримання близько тисячі осіб.
Протести в Ірані проти підвищення цін на пальне й нормування продажу пального населенню за пільговою ціною розпочалися 15 листопада.
19 листопада в ООН висловили занепокоєння через "значну кількість загиблих" унаслідок застосування силовиками та поліцією бойових набоїв проти мітингарів.
Колір протесту
Протести "жовтих жилетів" у Франції стали не першими і не єдиними, де учасники об'єдналися під тим чи іншим кольором. У фотогалереї DW приклади інших кольорових протестів останніх років.
Фото: picture alliance / dpa
Жовтий - Франція
Жилети жовтого флуоресцентного кольору у Франції зобов'язані надягати водії у разі проблем з автомобілем. Це сприймається багатьма як тягар, тож жовтий і став символом непокори. Акції "жовтих жилетів" почалися усередині листопада 2018 року і стали найбільшими за останні десятиліття. Спочатку вони виступали проти зростання податків на бензин, але згодом вимоги протестувальників розширились.
Фото: Reuters/B. Tessier
Шафрановий - М'янма
2007 року буддистські ченці приєдналися до акцій протесту під шафрановим кольором проти тодішнього правлячого режиму М'янми (колишньої Бірми) через рішення влади скасувати субсидії на пальне. Ціни негайно ж зросли на 60, а то й на усі 100 відсотків. Протести отримали назву Шафранової революції через колір традиційних шат буддистських ченців.
Фото: picture alliance/AP Photo
Зелений - Аргентина
З 2016 року Аргентиною прокотилися численні акції за легалізацію абортів у цій переважно католицькій країні. Це запобігло б смерті багатьох жінок унаслідок нелегальних абортів, казали учасники акцій. Вони використовували зелений колір, що став символом руху за дозвіл абортів. Але у серпні 2018 року Сенат країни не підтримав законопроект за скасування заборони переривання небажаної вагітності.
Фото: picture-alliance/P. Murphy
Жовтий - Гонконг
"Революція парасольок" відбулася 2014 року в Гонконзі й тривала 79 днів. Причиною масових протестів став намір уряду в Пекіні провести вибори керівника адміністрації Гонконгу, допустивши на них лише заздалегідь визначених кандидатів. "Озброївшись" парасольками переважно жовтого кольору, мітингарі довгий час блокували центральні вулиці Гонконгу. Парасолі добре захищали від перцевого спрею поліції.
Фото: pictue-alliance/AP Photo/K. Cheung
Червоний і жовтий - Таїланд
У Таїланді з 2006 по 2010 роки "червоні сорочки" та "жовті сорочки" символізували дві протилежні за політичними поглядами фракції. "Червоні сорочки" були прихильниками екс-прем'єр-міністра Таїланду Таксина Чинавата, що обіймав цю посаду з 2001 по 2006 рік. Його усунули унаслідок військового перевороту в вересні 2006 року. Натомість "жовті сорочки" представляли опозиційні до нього сили.
Фото: AFP/Getty Images/C. Archambault
Помаранчевий - Україна
Оголошена ЦВК перемога провладного кандидата Віктора Януковича в другому турі президентських виборів 2004 року вивела на вулиці Києва сотні тисяч людей. Символом протестів став помаранчевий колір - колір кампанії опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Протести з вимогою провести перевибори завершилися обранням Ющенка президентом й увішли в історію як "Помаранчева революція".
Фото: SERGEI SUPINSKY/AFP/Getty Images
Зелений - Іран
2009 року багато іранців не погодилися з офіційним результатом виборів, на яких було переобрано консервативного президента Махмуда Ахмадінежада. Під час тих протестів через суперечливий результат президентських виборів мітингарі широко використовували поширений в ісламській традиції зелений колір як символ незгоди з діями влади. Через це акції отримали назву "Зеленого руху".
Фото: picture-alliance/dpa/Stringer
Жовтий - Філіппіни
21 серпня 1983 року тисячі філіппінців зібралися поблизу аеропорту Маніли, щоб привітати лідера опозиції Беніньйо Акіно-молодшого, котрий повертався з-за кордону. Натовп убрався в жовтий колір. Однак опозиціонера вбили того ж дня прямо в аеропорту, що вилилося в тривалі акції протесту, які переросли в Жовту революцію. Колір було обрано як символ однієї з пісень-шлягерів 1970-х років.