Дивлячись на Ерджана Каракою, помічаєш його збудження, голос у нього тремтливий. Каракою каже, що членам руху послідовників ісламського проповідника Фетхуллаха Гюлена "масивно" протидіють і в Німеччині. "Ситуація просто лякає. Заклади нашого руху закидають камінням, обмальовують графіті, погрожують вбивствами", - каже він. Саме в соціальних мережах та по SMS розходяться заклики до "полювання на відьом", додає Каракою.

Ерджан Каракою - голова фундації "Діалог та освіта". Фундація діє з 2014 року й її називають рупором руху "Хізмет" тобто "Служіння" у перекладі. Нерідко рух іменують також рухом Гюлена, тобто рухом прихильників проповідника Мухаммеда Фетхуллаха Гюлена, який колись був союзником Реджепа Таїпа Ердогана, а тепер вважається його найзапеклішим ворогом.

На думку Каракою, з одного боку винуватцем такої ситуації є Союз європейських турецьких демократів (СЄТД). Він виступає як така собі група лобістів урядової партії Ердогана - Партії справедливості та розвитку (AKP) - та є його "довгою рукою" у Німеччині.

"Є й інші спілки мечетей, скажімо, DITIB, які почепили вивіски, вказуючи, що прихильникам Гюлена не місце у їхніх громадах", - веде далі Каракою. На підтвердження цього він наводить три таких випадки, що мали місце у Гагені, Дуйсбурзі та Гюнцбурзі.

DITIB, тобто Турецько-ісламська спілка релігійних центрів, - найбільша спілка мечетей Німеччини. У її підпорядкуванні близько 700 мечетей. Представників спілки закиди Каракою дивують.

Речниця спілки Айсе Айдін категорично заперечує звинувачення. "Ми - мусульманська релігійна громада й не відмовляємо нікому, хто хоче помолитися у мечеті", - каже вона. Айдін запевняє, що всі мечеті спілки відкриті для будь-кого, хто хоче молитися.

Ескалація після путчу

Водночас DITIB наближена до відомства з питань релігії Туреччини. Тож конфлікт між спілкою й фундацією "Діалог та освіта" Гюлена - це також конфлікт між прибічниками президента Ердогана та послідовниками Фетхуллаха Гюлена. Ці чвари оголили і настрої, що панують у турецькій громаді Німеччини. За кілька днів після невдалої спроби путчу в Туреччині проявилися глибокі розколи.

Крістоф Рамм - експерт з питань Туреччини, який працює при університеті Берна. Підігріті настрої не стали для нього несподіванкою. "Турецький уряд називає рух Гюлена терористичною організацією. З 2013 року ведеться масований урядовий наступ на рух, чиняться спроби позбавити посад прихильників руху у сфері поліції, юстиції та збройних сил", - каже експерт. Так само й вірні Гюлену ЗМІ, приміром, тиражна газета Zaman, теж зазнають тиску.

Непрозорі цілі проповідника

Вплив на діяльність ЗМІ - один з головних стовпів руху Гюлена. Офіційно рух проповідує турецький миролюбний іслам. Провідна роль тут належить освіті, а релігійні цінності переплітаються зі стимулюванням до економічної діяльності. Між іншим, рух має своїх прибічників у 140 країнах, де його коштом відкриваються насамперед школи та інші освітні заклади. Утім, про фінансові джерела самого руху нічого не відомо, так само як і про кількість прихильників.

Для Крістофа Рамма цілі руху видаються досить сумнівними. "Взагалі невідомо, як організована ця мережа. Це дуже нагадує структуру секти", - заявляє експерт. За його словами, питання, що лунають у бік організації, наражаються на тверду стіну мовчання. "Критика в непрозорості з боку спілки просто відмітається геть і навіть не розглядається", - пояснює Рамм.

Розкол у спільноті

Водночас Рамм з неабиякою тривогою спостерігає за тим, як уряд Ердогана йде у наступ на рух Гюлена. "Уряд практично зайнявся "полюванням на відьом" відносно прибічників Гюлена", - саме так він описує новий виток протистояння. "Утім, якщо є параноїчне бачення того, що тебе оточують вороги, то такі дії можна зрозуміти", - зазначає експерт.

Однак це ще й параноя, яка, здається, вже почасти докотилася й до Німеччини. Для Ерджана Каракою прибічники Ердогана теж частково винні в ескалації протистояння. Скажімо Союз європейських турецьких демократів (СЄТД) одне до одного переказує риторику Таїпа Ердогана й спрямовує її в німецько-турецьку спільноту. А результат, веде далі Каракою, "що тут доходить до такого ж ворожого ставлення", як і в Туреччині.

А в самому близькому до Ердогана СЄТД намагаються дещо згладити пристрасті. На запит DW спілка відповіла повідомленням для ЗМІ. Його суть: Якщо такі прецеденти мали б місце, це було б діаметрально протилежним принципам організації. А щодо закликів до насильства, котрі лунають у соціальних мережах, "ми воліли б вказати на той факт, що протиправно використати в соціальних мережах фотографії, прізвища та герби не так уже й складно ", - йдеться у повідомленні.