1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українська жандармерія

Лілія Гришко20 червня 2012 р.

В Україні може з’явитися нова служба правопорядку на кшталт жандармерії. Правозахисники упевнені, що влада боїться масових заворушень і тому посилює МВС.

Фото: picture-alliance/dpa

Нову службу правопорядку планують створити замість внутрішніх військ, однак з більш широкими повноваженнями. Нова структура має працювати у системі міністерства внутрішніх справ і забезпечувати захист конституційного ладу від спроб його зміни або повалення, або захоплення влади насильницьким шляхом. З такою законодавчою ініціативою виступили народні депутати з Партії регіонів Василь Грицак і Валерій Коновалюк.

У своєму законопроекті "Про Державну службу правопорядку" вони пояснюють, що нова служба має з’явитися в Україні, бо кількість військовослужбовців за останні роки суттєво зменшилася, із 760 до 200 тисяч, та скоротився особовий склад правоохоронних структур. Депутати наголошують, що орієнтуються виключно на європейський досвід функціонування подібних правоохоронних формувань.

"У багатьох країнах Європейського Союзу є правоохоронні органи з військовим статусом типу жандармерії та з цивільним статусом типу поліції. І вони є цілком незалежними структурами",- наголошують автори законопроекту. Коновалюк і Грицак пропонують, аби служба правопорядку здійснювала державну охорону органів держвлади та охороняла місця перебування посадових осіб. Окрім цього, нова служба має протидіяти тероризму та масовим безпорядкам.

У страху очі великі

Це не перша спроба реформувати правоохоронні структури. Однак Володимир Чемерис, член громадської ради з прав людини при МВС України, пояснює намагання саме зараз створити посилену правоохоронну організацію з військовим статусом "елементарним страхом". "У нас збільшилася кількість демонстрацій, акцій протесту з соціальними вимогами. Протестують студенти, афганці, профспілки, підприємці. Тож влада зараз боїться",- вважає Чемерис.

Правозахисник наголошує, що нині владні структури намагаються будь-що унеможливити масовий вихід людей на вулиці. За даними Єдиного реєстру судових рішень, у минулому році 89% судових справ про протести завершувалися забороною їх проведення. Моніторинг Центру дослідження суспільства показав, що кількість судових заборон мирних зібрань у 2011 була більшою, ніж позаминулого року, а у 2010 році — вдвічі більшою, ніж у 2009 році. "Департамент громадської безпеки при міліції вже не справляється. Тому у них є потреба створити жандармерію",- прокоментував Deutsche Welle Володимир Чемерис.

Студентські протести у КиєвіФото: dapd

Контроль в одних руках

Натомість колишній перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Степан Гавриш переконаний, що насправді потреби створювати особливої структури з військовими і охоронними повноваженнями немає. Існуюча система захисту як конституційного ладу, так і внутрішньої безпеки є цілком збалансованою і достатньою, констатує Гавриш. За його словами, нова структура неодмінно вимагатиме надання їй спеціальних функцій оперативно-розшукової діяльності, внутрішньої розвідки, попереднього чи досудового слідства.

"А це означає, що в Україні буде створена ще одна підконтрольна одній посадові особі воєнізована і загрозлива для демократії силова структура, яка буде діяти за межами суспільного контролю",- зауважив Степан Гавриш. Адже автори проекту пропонують, що головнокомандуючого Держслужби правопорядку і його заступників буде призначати особисто президент.

Колишній перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України каже, що будь-якої причини запроваджувати нову воєнізовану службу немає, окрім передвиборчого піару або втаємниченої технології підготовки "гри в надзвичайний стан". Він не бачить потреби дублювати функції існуючих правоохоронних структур. "З захистом державної безпеки і зараз не непогано справляється СБУ. А державна охорона і так бездоганно здійснює охорону посадових осіб",- каже Степан Гавриш.

На думку експертів, потреби створювати нову правоохоронну структуру немаєФото: DW

Голосуй, не голосуй

Опозиція побачила загрозу у пропозиціях "регіоналів" і не збирається голосувати за цей законопроект. Як повідомив Deutsche Welle заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, депутат від НУ-НС Володимир Стретович, комітет поки не розглядав пропозицій Гриціка та Коновалюка. Водночас Стретович не сумнівається, що комітетський висновок буде негативним. "Вони хочуть зробити підрозділ, який розганятиме пікети та акції протести в усіх населених пунктах. Ми за це не голосуватимемо",- наголосив Стретович. За пропозицією "регіоналів", нова служба правопорядку має з'явитися в Україні вже з початку 2013 року.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW