Літератори, актори, співаки, науковці – ніхто не залишився осторонь «тимошенківського процесу». Представники творчої інтелігенції не тільки пишуть відкриті звернення, нищівно засуджуючи систему, яка «працює проти людини», але й приходять на судові засідання, аби підтримати лідерку БЮТ. Не залишилися осторонь також ієрархи кількох українських церков, які заявили про готовність взяти на поруки Тимошенко, «бо арешт викликає значну суспільну напругу та поглиблення існуючого поділу», йдеться у зверненні глави УГКЦ Святослава Шевчука.

Тим часом низка представників наукової еліти вирішили за потрібне відкрито схвалити дії влади, зокрема в боротьбі з корупцією: «Ідіть відважно обраною Вами дорогою – реформуйте Україну, не допустіть згортання реформ, ламайте корупцію і ведіть державу до демократичного правління», - сказано в посланні, яке підписали з десяток науковців. Не обійшлося без «інакодумців». Ректори двох провідних вузів країни – Львівського національного університету імені Івана Франка та Українського католицького університету – у своїх публічних зверненнях засудили дії влади щодо Тимошенко.

Ситуативний поділ

«Поділ завжди був притаманний українській інтелігенції. Але в даному випадку він є ситуативним і не відображає реальної думки інтелігенції», - прокоментував в інтерв’ю Deutsche Welle керівник Центру політичних технологій Олег Процак. Ректори більшості вузів та наукових інституцій є «залежними людьми», владними виконавцями, які пов’язані контрактами, державним фінансуванням, замовленнями тощо.

Добре, що в суспільстві немає цілковитого мовчання, каже політолог, тоді було б значно гірше. «Суспільство шукає моральних авторитетів, політтехнологи це відчули і намагаються використати інтелігенцію, щоб сформувати суспільну думку в потрібному їм напрямку», - зазначив Процак.

«Раби на лексусах»

Публіцист, головний редактор Незалежного культурологічного часопису «Ї» Тарас Возняк зазначив, що інтелігенція завше була поділеною – з власної волі чи з примусу. «Це одвічна проблема інтелектуала і влади. Інтелектуалами є лише ті, які незалежні, решта – обслуговуючий персонал, такі собі «раби на лексусах», - розмірковує Возняк. Люди, які підписалися під листом на підтримку антикорупційних реформ президента, у більшості є залежними, каже культуролог.

Він також зауважує, що далеко не вся інтелігенція, яка виступила на захист Тимошенко, є її прихильниками: «Це виступ не за Тимошенко, а проти такого поводження влади з будь-ким». Разом з тим публічні заяви церков Возняк називає цілком обґрунтованими, бо церква має брати активну участь у соціальному житті своєї країни, переконаний публіцист.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Христина Ніколайчук