"У нас є широкий спектр можливостей об'єднання наших капіталів, аби разом стати сильнішими", - ці драматичні слова українського прем'єр-міністра, звернені до учасників Третього українсько-німецького бізнес-форуму, що відбувся 29 листопада у Берліні, лунали немов заклик гуртуватися в умовах війни. "Я глибоко переконаний, що ваш успіх - це успіх України", - наголошував Гройсман. Поміж рядків його емоційної промови читалося: європейські інвестиції й торгівля з країнами ЄС мають зробити Україну сильнішою в умовах протистояння з Росією. Настрій українського прем’єра явно поділяли і присутні: промову перервали гучними оплесками, коли український прем'єр подякував німецькій канцлерці за підтримку територіальної цілісності України. "Ми з Вами переможемо", - запевнив Гройсман Анґелу Меркель під аплодисменти залу.

Як Меркель забула про Москву

Відкриття бізнес-форуму не могло обійтися без політики, коли весь світ вкотре з тривогою дивиться на Україну, яка оголосила воєнний стан на частині своєї території після нападу Росії на військові кораблі у Керченській протоці. Анґела Меркель у своїй промові демонстративно підтримала Київ і закликала Москву звільнити ув'язнених українських моряків і розблокувати Азовське море для кораблів, що прямують в українські порти. Промова німецької канцлерки різко контрастувала з її виступом три роки тому, коли відбувся перший українсько-німецький бізнес форум на міжурядовому рівні.

2015 року Меркель, як і чимало німецьких учасників, висловлювала сподівання, що Україна знайде компроміс з Росією і буде рівнозначно розвивати торгівлю і з Заходом, і зі Сходом. За три роки, здається, ілюзій вже не залишилося - канцлерка про співпрацю з Москвою взагалі не згадувала. Натомість Меркель висловила захват тим, як швидко Україна переорієнтовується у своїй торгівлі з Росії на ЄС і Німеччину. "Це було абсолютно правильно, що ми з повним завзяттям боролися за угоду про асоціацію і вільну торгівлю, які є основою нинішньої економічної співпраці", - наголосила канцлерка. Свої слова вона підкріпила красномовними цифрами: якщо 2013 року на Євросоюз припадало лише 24 відсотки української торгівлі, то сьогодні вже понад 40.

"Треба вийти на Нефьодова"

Щойно пролунали гучні промови глав урядів, представники бізнесу, які зібралися цого дня у Будинку німецької економіки, під час фуршету взялися за те, що зазвичай і робиться на таких форумах: вирішувати нагальні питання. "Треба вийти на Нефьодова", - накладаючи в тарілку куряче філе, поділився своїми планами з колегою один з німецьких бізнесменів, який працює в Україні.

У німецького інвестора виникли чергові труднощі з українською бюрократією. А вирішити їх, вочевидь, має Максим Нефьодов - заступник міністра економіки України. Нефьодов - обличчя українських реформ. Він уже три роки координує роботу сотень молодих юристів, фінансистів і представників бізнесу, перед якими поставлене лише одне завдання: спростити життя бізнесу, зокрема іноземним інвесторам.

Німці вже на тендерах

Україна за декілька років піднялася у міжнародному рейтингу Doing Business, який вимірює легкість ведення бізнесу, зі 130 на 71 місце. Багато в чому це заслуга саме Нефьодова і його команди реформаторів. З урахуванням побажань бізнесу і міжнародних партнерів було ухвалено сотні законодавчих актів, які наближають українське правове поле до міжнародних стандартів. При цьому представники українського уряду демонстративно відкриті і завжди на зв'язку з бізнесом. "Поки виступав на конференції, пропустив 22 дзвінки", - знизує плечима Нефьодов. Його головна мета - за рахунок прозорих правил гри і максимальної дерегуляції звузити поле для корупції.

Завдяки таким реформам, як запровадження системи електронних тендерів Prozorro вперше за багато років на державних тендерах, на яких раніше заробляли лише наближені до влади ділки, тепер заробляють і міжнародні компанії. "Наприклад, німецька компанія Metro AG була однією з перших, яка повірила в реформу державних закупівель і вже кілька років як успішно бере участь у тендерах на закупівлю харчування для дитячих садків, шкіль і лікарень. Тим часом інші німецькі компанії, наприклад, беруть участь у тендерах на модернізацію української енергетики", - наголошує Максим Нефьодов.

"Саша і Макс" як друзі інвесторів

Щоб опікуватися проблемами іноземного бізнесу, при уряді було нещодовно навіть створено Офіс залучення і підтримки інвестицій. Його голова Данило Білак - із урядовцями "на короткій нозі". Міністра кабінету міністрів Олександра Саєнка і заступника міністра економіки Максима Нефьодова "головний опікун інвесторів" під час дискусії на берлінському форумі називав не інакше як "Саша і Макс": присутні німецькі інвестори, вочевидь, мали відчути, що в Україні їх чекають не бюрократи і корупціонери, а друзі і партнери.

Президент Німецько-української торгово-промислової палати Андреас Лір у розмові з DW заявив, що німецькі інвестори почуваються в Україні як ніколи комфортно. "Як показало наше опитування, 2017 рік був найкращим для бізнесу за всі роки роботи в Україні. Цього року позитивна тенденція продовжується, хоч зростання і не таке динамічне, як торік", - зазначив Лір. Він хвалить децентралізацію і дерегуляцію, а також реформи в фінансовому секторі.

Утім, попри значно покращені умови роботи в Україні, німецькі інвестори поки дуже обережні. У першому півріччі цього року Німеччина, за даними українського Нацбанку, не потрапила навіть у п’ятірку найбільших інвесторів в українську економіку. Головним "іноземним" інвестором залишається Кіпр, звідки вже традиційно реінвестують виведені раніше капітали українські олігархи. "Дуже добре, що реформи в Україні нарешті проводяться. Але багато німецьких компаній досі не наважуються вкладати в Україну і вичікують. Надто непевною є міжнародна ситуація, до того ж, досі немає остаточної впевненості у верховенстві права, залишається актуальною і корупція", - зазначив у розмові з DW один з учасників форуму Кристіан Ґроссе (Christian Grosse), один з керівників німецького об’єднання "Ліберальній середній бізнес".

Як засвідчили розмови у кулуарах форуму, попри успіхи уряду у реформах, бізнес-іміджу України, крім новин про російську агресію, надалі шкодить і стара проблема - хабарництво чиновників на місцях.