Це був час, коли аборт, як правило, вважався протизаконною дією, презервативи можна було знайти далеко не в кожному супермаркеті, а протизаплідні пігулки ще навіть не з’явилися на світ. І от за таких обставин, у далекому 1952-му році, в Західній Німеччині запрацювало перше Німецьке товариство з планування сім'ї, сексуальної педагогіки та консультацій «pro familia». 23 грудня організація святкує 60-ти річний ювілей. Однак історія її заснування зовсім не схожа на романтичну любовну пригоду.

«Спочатку треба було мати певну мужність для роботи в «pro familia». Нам погрожували, до нас вламувалися невідомі, аби отримати інформацію про наших клієнтів», - пригадує лікарка на пенсії Рут Айхманн, яка довгий час працювала консультантом в «pro familia». Засновники товариства свого часу прагнули донести до людей інформацію про різні види контрацепції, зменшити кількість нелегальних абортів. Вони закликали реформувати кримінально-правові норми, які передбачають покарання за статеві злочини. «Суспільство було дуже консервативним, тоді ще діяли правові норми з часів націонал-соціалізму», - розповідає почесний керівник «pro familia» Дафне Ган.

Протизаплідні пігулки з’явилися в Німеччині 1961-го року. Але придбати їх було не так просто, як сьогодні. За словами Айхманн, медики вагалися виписувати таблетки передусім молодим незаміжнім жінкам з міркувань моралі, а не з огляду на здоров’я молодих жінок. З цим була пов’язана й тема абортів, яка наприкінці 60-х років стала однією з ключових під час громадського руху за мир і права жінок.

Розкол у суспільстві через аборти

«Ми зробили аборт» - з таким заголовком на титульній сторінці 1971-го року вийшов один з номерів німецького журналу Stern. Журналістихотіли підштовхнути суспільство до відкритої розмови про тему, яка досі замовчувалась. «Я бачила, як жінки робили аборти власноруч, або зверталися по допомогу до некваліфікованих осіб», - згадує Айхманн. У 60-х вона працювала в жіночій лікарні й може розповісти багато історій.

«Хтось намагався перервати вагітність хімічними препаратами, розчинами або спицями для в’язання. Для одних такі спроби закінчувалися смертельно, інші впродовж усього життя страждали від хронічних запалень, - розповідає Айхманн. - Були лікарі, які все ж таки, попри заборону, погоджувалися зробити жінці аборт, але вимагали за такий ризик шалені гроші».

Дебати поляризували суспільство. Багато хто виступав проти будь-якої лібералізації. «Переривати вагітність, якщо цього не вимагає стан здоров’я, не вихід. Я думаю, що навіть у складному становищі - це найгірший варіант для жінки», - зауважила в розмові з Deutsche Welle колишня міністр з соціальних питань в уряді федеральної землі Саар Рут Вашбюш, яка очолюєзасновану на початку 90-х католицьку організацію donum vitae, що перекладається як «дарунок життя». Забороняти консультації очільники християнської організації, однак, не налаштовані. На їхню думку, жінка сама має право вирішувати: виношувати дитину чи наважитися на аборт. «Ми поважаємо будь-яке рішення», - каже Вашбюш.

Передусім церковні структури виступали проти штучного переривання вагітності. Але в ході реформування параграфу про кримінальну відповідальність за аборт церква була вимушена припинити консультування жінок, які опинилися в скрутному становищі через небажану вагітність. Парламент тоді ухвалив закон, який позбавляв жінку кримінальної відповідальності за аборт лише в тому випадку, якщо вона отримала консультацію від визнаної державою організації на кшталт «pro familia» або «donum vitae». Згідно з чинними законами, в Німеччині досі можуть позбавити волі за аборт. Але нині передбачена ціла низка різних винятків.

Суспільство без сексуальних табу

Розвиток суспільства та демографічні перетворення змінили робочі будні у «pro familia». «Інтерес до різних питань довкола статевих стосунків зберігається високим, оскільки суспільство тепер надзвичайно відкрите до сексуальної тематики», - каже Дафне Ган. Рівень обізнаності про контрацептиви помітно зріс, але й у цій сфері є свої усталені міфи. «Через легкодоступну порнографію в інтернеті з’явилися «віддалені» від реальності уявлення про сексуальність». На думку Ган, тут потрібно ще проводити велику роз’яснювальну роботу, включаючи і висвітлення тем на уроках.

Такі теми, як штучне запліднення та статеве життя людей з фізичними вадами, доповнюють спектр діяльності «profamilia». У 180 філіалах цієї організації працює понад 1000 кваліфікованих фахівців. Щороку до них звертаються близько 450 тисяч осіб. Починаючи від 1995 року, конусльтацію в «pro familia»можна отримати й через інтернет – щороку у такий спосіб надходить близько 20 тисячі запитів.