Зустріч міністрів закордонних справ Німеччини, Франції, України та Росії розпочалась у неділю ввечері зі спільної прогулянки по берегу Тегельского озера, а потім продовжилась до глибокої ночі на віллі "Борзіґ", переобладнаній під маєток МЗС ФРН. У такому складі політики вже зустрічалися в німецькій столиці у перших числах червня. Після тих переговорів усі четверо вийшли до преси та дисципліновано відповідали на запитання журналістів. Цього разу підсумкової прес-конференції не було узагалі, а до репортерів, які чекали, підійшов лише голова німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр.

Сергій Лавров пізніше прокоментував підсумки переговорів окремо, виклавши свій погляд російським журналістам, а Павло Клімкін обмежився повідомленням у Twitter, де розповів про те, що для досягнення прогресу знадобиться ще п'ять таких п'ятигодинних зустрічей.

Міністри приховують суть переговорів

Пост Клімкіна можна розцінювати як відповідь Штайнмаєру, який заявив, що на зустрічі квартету все-таки було досягнуто певного прогресу "щодо окремих пунктів", не уточнивши, щоправда, щодо яких саме. "Це була необхідна розмова у складний час, - сказав Штайнмаєр. - Але я вважаю та сподіваюся, що в окремих пунктах ми досягли прогресу".

Із цієї теми у понеділок, 18 серпня, почалася і регулярна урядова прес-конференція в берлінському Будинку преси. Офіційний представник МЗС ФРН Мартин Шефер звернув увагу на "особливо інтенсивний обмін думками між українським та російським міністрами закордонних справ про стан справ на місцях та можливі виходи із кризи", який відбувся під час цієї зустрічі.

Усі чотири міністра, за його словами, вважають важливим "не обривати нитку діалогу", але ще не домовилися про наступну зустріч в такому форматі "восьми очей". Багато буде залежати від того, як президенти України та Росії сприймуть доповіді їхніх головних дипломатів, які пообіцяли розповісти у Києві та Москві про нові ідеї, висунуті головою МЗС ФРН.

Що це за ідеї? Мартин Шефер ухилився від відповіді. "Враховуючи необхідність проконсультуватися у своїх столицях, - підкреслив він, - міністри домовилися поки не розголошувати зміст переговорів".

Яка ситуація на кордоні?

Шефер, однак, дав зрозуміти, що мова йде про припинення вогню. А це, за його словами, безпосередньо пов'язано із "питанням про дієвий та ефективний контроль російсько-українського кордону".

Сергій Лавров запевняє, що "Росія повністю відповідає за те, що відбувається" з російського боку кордону, і повністю відповідає за те, "щоб жодних нелегальних перетинів кордону не відбувалося". На підтвердження своїх слів він наводить доповіді спостерігачів ОБСЄ, присутніх на тих КПП, які контролюють сепаратисти. Ці спостерігачі, за словами Лаврова, "не зафіксували жодних нелегальних перетинів".

МЗС ФРН інакше оцінює ситуацію на російсько-українському кордоні. Відповідаючи на запитання DW, Мартин Шефер заявив, що повідомлення, які надходять із цього кордону, "вельми красномовні". Берлін виходить з того, що російсько-український кордон залишається дірявим у тих місцях, де його не контролюють офіційні представники України. Що ж до спостерігачів ОБСЄ, на постійну присутність яких Росія погодилася у відповідності до "Берлінського меморандуму" від 2 липня, то вони, підкреслив Шефер, перебувають лише на двох підконтрольних сепаратистам КПП.

Військова допомога ЄС та НАТО?

В інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk, яке вийшло в ефір за кілька годин до початку чотиристоронньої зустрічі, міністр закордонних справ України заявив, що Київ потребує військової допомоги з боку ЄС та НАТО. Мартин Шефер, до якого кореспондент DW звернувся за коментарем, цього інтерв'ю не чув, але уважно вивчив стенограму запису, опубліковану на сайті радіостанції. Він, на відміну від інформаційних агентств, у першу чергу звернув увагу на ті висловлювання Клімкіна, у яких мова йшла про зусилля українського уряду щодо досягнення припинення вогню, про децентралізацію влади та політичні реформи, які передбачають перегляд відносин Києва зі Сходом України.

Прохання ж Клімкіна про військову допомогу Шефер прокоментував так: "Зважаючи на вкрай складне, у тому числі й воєнне становище на Сході України, важко дорікати українському урядові за такі прохання. Якби ми були на місці українського уряду, то, напевно, вчинили би схожим чином". Разом з тим, запевнив він, у німецькому уряді не розглядають питання надання Україні конкретної допомоги якимось військовим спорядженням.