Пряме правління в Каталонії: Мадрид проти Барселони
Джо Браян Гарпер
30 жовтня 2017 р.
Після того, як Мадрид узяв під контроль урядування в Каталонії, увага прикута до місцевих політиків і держслужбовців. Між тим на вулиці Барселони в неділю вийшли сотні тисяч прибічників єдиної Іспанії.
Реклама
Навіть зранку понеділка, 30 жовтня, залишалося незрозумілим, чи намагатимуться каталонські урядовці та регіональні депутати, які проголосили незалежність Каталонії, потрапити до своїх офісів і чи перешкоджатиме цьому каталонська поліція - Mossos d'Esquadra. Карлес Пучдемон із самого ранку опублікував у себе на Facebook фотографію подвір'я місцевого парламенту в середмісті Барселони із підписом "Доброго ранку" каталонською мовою та "смайликом". Не зрозуміло, чи перебуває він всередині будівлі. Відомо лише, що вихідні політик провів у своєму рідному місті Жироні.
Міністр закордонних справ Іспанії Альфонсо Дастіс ще напередодні заявив, що йому "важко уявити", як президент Женералітату Каталонії Пучдемон та інші політики, проти яких прокуратура може висунути обвинувачення в заколоті, "продовжать урядувати". "Вони вже усвідомлюють і надалі ще більше усвідомлюватимуть реальність. І зрештою вони зрозуміють, що не зможуть зробити чогось, не спираючись на закон", - прокоментував Дастіс британському мовнику Sky News у неділю.
Іспанське видання La Vanguardia, своєю чергою, написало, що члени каталонського уряду залишили свої посади, які тепер перейшли під контроль центральної влади.
Прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой встановив прямий контроль над регіоном у п'ятницю й відправив у відставку його сепаратистський уряд. Місцеві вибори у Каталонії призначено на 21 грудня. Це рішення супроводжувалося масштабними демонстраціями у Барселоні в неділю - проти незалежності від Іспанії.
Пучдемон і віце-президент уряду Каталонії Оріол Жункерас заявили, що не сприймають цього кроку. "Ми не можемо визнати цього путчу проти Каталонії, як і будь-яких інших антидемократичних рішень" центрального уряду Іспанії, повідомив Жункерас одному з каталонських видань. Тим часом іспанська прокуратура висунула обвинувачення проти Пучдемона та його міністрів.
Дедалі більше аналітиків побоюються, що спалахне фізичне протистояння, якщо у справи спробує втрутитися національна поліція, яка вдалася до силових методів, щоби зірвати голосування щодо незалежності Каталонії 1 жовтня.
Так чи ні, пане міністр?
Більшість державних службовців розпочинає робочий день о 9:00 ранку, і якщо чимало з них цього не зроблять або не виконають інструкції, це поставить під сумнів стратегію Мадрида.
Прямі накази зі столиці наразі мають виконувати 200 тисяч каталонських чиновників. Найбільша громадська організація, яка організовувала кампанію за незалежність регіону від Іспанії, закликала до громадянської непокори і давала державним службовцям із каталонського регіону інструкції щодо того, як їм поводитися.
Історія руху за незалежність Каталонії
Прагнення багатьох каталонців отримати незалежність має глибоке історичне коріння. Цей регіон пережив за свою історію багато періодів посилення автономії, на зміну яким приходили обмеження свобод та репресії.
Фото: Reuters/A.Gea
Багата стародавня історія
Каталонію досить рано стали заселяти фінікійці, етруски, а згодом і греки. Перші грецькі колонії - це насамперед Росас та Ампуріас (на фото). Грецька назва останнього - Емпоріон. За ними прийшли римляни, що розбудували поселення та інфраструктуру. Каталонія залишалася в складі Римської імперії до завоювання цього регіону вестготами у 507-му році нашої ери.
Фото: Caos30
Графства та королівство
711 року Каталонію завоювали араби. Їхнє просування вглиб Європи зупинили франки у битві при Турі, відомій як битва при Пуатьє, в 732 році. Вже 759 року північні райони Каталонії знову стали християнськими. 1137 року каталонські графства утворили Арагонське королівство. У ХІІІ та в першій половині ХІV століття воно тримало під контролем Західне Середземномор'я та захопило Майорку й Валенсію.
Фото: picture-alliance/Prisma Archiv
Автономія аж до Війни за іспанську спадщину
Ще в ХІІІ столітті з'явилися інституції каталонського самоврядування - так званий Женералітат Каталонії. Навіть після об'єднання Арагонського королівства з Королівством Кастилія 1476 року Арагон міг втримати свої автономні інституції аж до Війни за іспанську спадщину, що тривала з 1701 по 1714 рік. Винятком був тільки час, на який припало Сегадорське повстання 1640-1659 року.
Фото: picture-alliance/Prisma Archivo
Роковини поразки
Після захоплення Барселони 11 вересня 1714 року королем Філіпом V, який походив з династії Бурбонів, було розпущено всі каталонські інституції та покладено край самоврядуванню регіону. Щороку 11 вересня каталонці згадують втрату своїх прав на автономію. На фото - хода 11 вересня 2015 року в Барселоні.
Фото: Getty Images/AFP/L. Gene
Ідеї федерації під час першої іспанської республіки
Після того як 10 лютого 1873 року король Амадей І відмовився від престолу, було проголошено першу іспанську республіку, котра не проіснувала й року. Прихильники республіки розкололися на тих, хто виступав за централізовану республіку та прибічників федеративного устрою. Серед тих, хто обстоював ідею федерації був і Франсиско Пі-і-Маргаль. Він був також одним з п'яти президентів республіки.
Фото: picture-alliance/Prisma Archivo
Невдала спроба у ХІХ столітті
Спроба Каталонії створити власне державне утворення в межах іспанської республіки ще більше посилила суперечки між республіканцями. 1874 року влада знову повертається до монархів з династії Бурбонів. Тоді на престол сів король Альфонс ХІІ.
Фото: picture-alliance/Quagga Illustrations
Каталонські республіканці
З 1923 по 1930 роки генерал Мігель Прімо де Рівера створив диктатуру, що опиралася на підтримку короля Альфонса ХІІІ, армію та клерикальні кола. Тоді центром опозиції та спротиву стала Каталонія. Політичний діяч Франсеск Масія (на зображенні) виборював після завершення диктатури права на широку автономію для Каталонії.
Перемога Франко та кінець усім правам і свободам
Під час другої іспанської республіки каталонські депутати розробляли статут автономії для регіону, котрий 1923 року ухвалив парламент Іспанії. Франсеска Масію після виборів до парламенту Каталонії було обрано керівником уряду - Женералітату Каталонії. Але перемога генерала Франко в громадянській війні 1936-1939 поклала край другій іспанській республіці та її здобуткам.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Втрата всіх свобод
Режим Франко, що правив з 1939 по 1975 рік, означав для Каталонії демонтаж всіх демократичних свобод. На цей час припали заборона та ліквідація всіх політичних партій, скасування статуту автономії та утиски каталонської мови й культури.
Фото: picture alliance/AP Photo
Відновлення автономії з новим статутом
1977 року на перших вільних виборах, що відбулися після завершення диктатури Франко, було знову тимчасово обрано Женералітат Каталонії. Згідно з демократичною конституцією Іспанії 1978 року, Каталонія отримала 1979 року новий статут автономії.
Жорді Пужоль - багато років незмінний глава уряду Каталонії
Перший після завершення диктатури Франко статут автономії визнавав самостійність Каталонії, а каталонську мову як окрему мову. Порівняно зі статутом 1932 року, було дещо розширено права каталонців в освіті та культурі, але обмежено в таких сферах як юстиція, фінанси та охорона громадського порядку. Жорді Пужоль очолював уряд Каталонії з 1980 по 2013 роки.
Фото: Jose Gayarre
Зростання самосвідомості
Останніми роками прагнення каталонців отримати незалежність знову посилилися. 2006 року Каталонія отримала новий статут автономії, що передбачав розширення повноважень. Утім, після оскарження, котре подала консервативна "Народна партія", Верховний суд Іспанії скасував цей статут.
Фото: Reuters/A.Gea
Перша спроба референдуму
Референдум щодо незалежності Каталонії планувалося провести ще 9 листопада 2014 року. Першим запитанням у бюлетені було: "Чи хочете Ви, щоб Каталонія стала державою?" У разі згоди, слід було відповісти й на друге запитання: "Чи хочете Ви, щоб ця держава отримала незалежність?" Але Конституційний суд Іспанії визнав референдум нелегітимним.
Фото: Reuters/G. Nacarino
Двобій титанів
З січня 2016 року уряд Каталонії очолює Карлес Пучдемон. Від курсу на сепаратизм, котрий провадив його попередник Артур Мас, Пучдемон не відступав. Саме урядом під його керівництвом було призначено референдум про незалежність 1 жовтня 2017 року. Уряд у Мадриді на чолі з Маріано Рахоєм із застосуванням поліції всіляко протистояв проведенню голосування, яке називає неконституційним "інсценуванням".
Фото: Getty Images/AFP/J. Lago
14 фото1 | 14
Поліція на паркані
Ключова проблема прямого правління - власна поліція Каталонії - Mossos d'Esquadra. У суботу її шефа Жозепа Ллуїса Траперо звільнили. Новий глава заявив підлеглим, що ті мають зберігати нейтралітет. Як повідомила інформагенція Reuters зі слів кількох офіцерів, 17-тисячна поліція наразі розколота на тих, хто виступає за незалежність регіону, та їхніх опонентів.
У відкритому листі в неділю міністр внутрішніх справ Іспанії Хуан Ігнасіо Соїдо похвалив каталонську поліцію за її роботу і закликав прийняти тимчасове керівництво з Мадрида. "Ми відкрили нову главу, і у цій главі Mossos d'Esquadra знову стане поліцією всіх каталонців. Це ваш обов'язок", - зазначив урядовець.
Відтік капіталу?
Ще одне випробування: чи припинять компанії переїзд із Каталонії у пошуках стабільності та законодавчої певності? Адже кілька сотень підприємств уже виїхали з регіону в жовтні. Іспанські профільні міністерства взяли у п'ятницю під повний контроль регіональні фінанси. Однак можливо, що деякі прихильники незалежності Каталонії перестануть платити податки до іспанської скарбниці.
Раніше іспанський уряд заявляв, що візьме під контроль популярний у регіоні каталонський громадський телеканал TV3, але зрештою від цього плану відмовились. ЗМІ, схоже, відіграватимуть важливу роль у перебігу нової передвиборчої кампанії в Каталонії.
Каталонія святкує незалежність - Захід не визнає (27.10.2017)