1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Здоров'я

Психотерапія в часи пандемії

Інґа Ваннер
1 червня 2020 р.

Що робити людям, які страждають від нервових розладів на карантині? Німецькі експерти - про психотерапію під час пандемії COVID-19.

Symbolbild: Junger Mann bei Psychiaterin
Фото: picture-alliance/dpa/M. Brichta

Постійно пам'ятати про необхідність часто мити або дезінфікувати руки, дотримуватися правил соціального дистанціювання, носити захисну маску в магазинах і громадському транспорті... Навіть абсолютно здоровим людям в часи пандемії доводиться непросто, а тим, хто страждає від психічних розладів, справлятися з такою екстраординарною ситуацією особливо важко. Як у нинішніх умовах психотерапевти в Німеччині надають кваліфіковану допомогу своїм пацієнтам?

За словами психіатра Університетської клініки в Дрездені й голови Національної програми запобігання суїциду Уте Левітцкої (Ute Lewitzka), люди з психічними захворюваннями носять на плечах своєрідний "рюкзак", наповнений страхами. За періодами, коли цей "рюкзак" майже порожній і особливих незручностей в буденному житті не доставляє, наступає час, коли він стає майже непідйомним. Це відбувається в ті моменти, коли з'являються зовнішні чинники, які ускладнюють ситуацію, а підвищений ступінь стресу триває занадто довго, пояснює лікар. Наприклад, у часи пандемії.

Страхи і неврози: чи можна кашляти на людях?

Для пацієнтів, які страждають депресією, страх, наприклад, почати кашляти в громадському транспорті або магазині, ризикуючи викликати несхвальні погляди оточуючих, може стати приводом взагалі не виходити на вулицю, пояснює в бесіді з DW психотерапевт з Кельна Фредеріке Левен (Frederike Leven). За її словами, ізоляція через карантин призводить до порушення звичного розпорядку дня, негативні новини починають сприйматися ще більш гостро, ніж зазвичай, колишні страхи прокидаються знову, поновлюються напади дратівливості, зневіри, туги, депресивний стан погіршується.

На думку експертів, під час пандемії загострюються такі синдроми, як обсесивно-компульсивний розлад особистості (невроз нав'язливих станів), що характеризується, наприклад, надмірною потребою мити руки через страх заразитися вірусом. Деякими пацієнтами з таким синдромом запобіжні заходи, введені під час пандемії, сприймаються як абсолютно нормальні. "Їм навіть не доводиться перебудовуватися, адже вони і так часто і дуже ретельно миють руки", - підтверджує науковий співробітник спеціальної амбулаторії по лікуванню неврозів нав'язливих станів у берлінському Університеті імені Гумбольдта Таня Якобі (Tanja Jacobi). "Але є, звичайно, й ті, чиї страхи через зростаюче відчуття невідомого, невпевненості щодо розвитку нинішньої ситуації, набувають небачених масштабів", - пояснює психотерапевт з Берліна в інтерв'ю DW.

У такі моменти професійна підтримка важлива як ніколи, але як потрапити до психотерапевта, якщо навіть думка про те, що треба буде вийти з дому, викликає чергову панічну атаку?

Розвиток депресії часто порівнюють з рухом спіраллю внизФото: picture-alliance/dpa/J. Stratenschulte

"Прийом пацієнтів ми ведемо як і раніше, звичайно, дотримуючись всіх запобіжних заходів. Але для тих, хто з різних причин - наприклад, наявності важкого хронічного захворювання, неврозу тощо - побоюється інфекції, є можливість отримати допомогу і у віддаленому режимі" , - пояснює Фредерік Левен.

Сеанс психотерапії на відстані

За словами Тані Якобі, відеосеанси - сьогодні досить поширена форма бесіди з психотерапевтом. Можливість використання цього сервісу з'явилася ще до початку пандемії, але великого попиту тоді у пацієнтів не отримала. "А ось тепер відеодзвінки виявилися дуже своєчасним засобом комунікації і в медицині", - ділиться досвідом Фредеріка Левен. Обов'язкова умова - терапевтичні відеоконференції можна проводити тільки через спеціальні додатки, які є сертифікованими для телемедицини.

На жаль, техніка не завжди функціонує належним чином, що ускладнює роботу, зізнається вона. Та й сеанс може відбутися лише за умови, що у пацієнта є необхідні технічні можливості і бажання вийти на зв'язок. Нерідко пацієнтами Фредеріки Левен є іноземці, котрі недостатньо володіють німецькою мовою, тому їм потрібен ще й перекладач. "Про те, чи можна перекладачеві брати участь у відеосеансі з такими пацієнтами, мені поки що нічого не відомо", - визнає вона.

Своєрідним сюрпризом для психотерапевта стали сеанси по відеозв'язку з пацієнтами, замкнутими в собі. З ними зазвичай важко встановити контакт. "Однак виявилося, що у звичній, домашній атмосфері вони відчувають себе набагато комфортніше, ніж у мене в кабінеті", - говорить Фредеріка Левен.

Незвично порожній Англійський парк у МюнхеніФото: picture-alliance/SvenSimon/F. Hoermann

"У власній квартирі багато людей почуваються набагато вільніше. Так іноді навіть легше проводити деякі вправи, відпрацьовувати практичні навички", - підтверджує і Таня Якобі. Втім, все це функціонує тільки, якщо пацієнту під час сеансу ніхто не заважає, ніхто не відволікає, продовжує вона. Заважати можуть, для прикладу, домашні тварини, які раптом з'являються на екрані. Не обходиться і без курйозів. "Один з пацієнтів під час відеоконференції так розслабився, що, забувши про увімкнуту камеру, звичним рухом скрутив цигарку і почав палити", - з посмішкою розповідає психотерапевт з Берліна.

Телемедицина майбутнього - розумне доповнення?

Під час обмежень, введених через пандемію коронавірусу, в Центрі психотерапії Університету імені Гумбольдта в Берліні запис на прийом тимчасово призупинили. Тепер, судячи зі стрімко зростаючої кількості прізвищ у списку, допомоги потребує значна кількість нових пацієнтів, каже Таня Якобі. Незважаючи на те, що під час пандемії знизилася кількість суїцидів (у федеральній землі Північний Рейн - Вестфалія, наприклад, на 20 відсотків), майбутнє передбачати складно. Експерти припускають, що проблеми, пов'язані з розладом психіки через вимушену ізоляцію, проявляться набагато пізніше.

На думку Тані Якобі, в майбутньому дистанційні сеанси психотерапії стануть цілком звичною практикою. "Уже зараз досвід показує, що, наприклад, пацієнтам з неврозом нав'язливих станів ефективну допомогу можна надавати й на відстані", - впевнена вона.

В екстрених випадках можливі, звичайно, і консультації по телефону, але час для сеансів в такій формі поки що дуже обмежений, пояснює Фредеріке Левен. "Навряд чи допомога у віддаленому режимі зможе коли-небудь повноцінно замінити очні сеанси психотерапії - це дуже різні речі", - вважає вона. Однак в якості однієї з додаткових форм, особливо в такий час, як зараз, відеотерапія вже зарекомендувала себе з позитивної сторони, підкреслила Фредеріка Левен в бесіді з DW.

DW з обережністю розповідає у своїх матеріалах про випадки суїциду, оскільки відомо, що деякі журналістські матеріали на цю тему можуть спровокувати наслідувальну реакцію. Якщо Ви перебуваєте у стані сильного емоційного стресу або у Вас є думки про самогубство, обов'язково зверніться за професійною допомогою.

Інформацію про проблему суїциду та допомогу можна знайти на платформі "Розкажи мені", створеній за підтримки Товариства Червоного Хреста в Україні та МОЗ України за посиланням: https://tellme.com.ua

Ви також може звернутися за професійною психологічною підтримкою, зателефонувавши на кризову національну лінію з питань запобігання суїцидам та профілактики психічного здоров'я Lifeline Ukraine за номером 7333.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW