Перші повідомлення про ймовірний "путч" у контрольованому проросійськими сепаратистами Луганську почали з'являтися опівдні вівторка, 21 листопада. Тоді в мережі з'явилося відео, на якому було видно, як озброєні люди у військовій формі заблокували будівлю так званого "міністерства внутрішніх справ ЛНР". Вони не лише мали на озброєнні бронетранспортер, але й були без розпізнавальних знаків.

І хоча із самого початку зрозуміти походження загону не було жодної можливості, вже до кінця дня на вулицях міста були озброєні представники усіх силових підрозділів, що знаходилися на той момент у Луганську, розповідає DW Андрій Діхтяренко, колишній луганчанин і журналіст проекту Радіо Свобода "Донбас.Реалії". За його словами, це була ланцюгова реакція - поява "зелених чоловічків" змусила усіх силовиків підготуватися до можливого нападу на контрольовані ними об'єкти. Рух містом було обмежено, телебачння та зв'язок не працювали, або працювали з перебоями - розповідає Діхтяренко.

Корнет проти Плотницького

До майже відкритого силового загострення у Луганську призвів конфлікт між ватажками місцевих проросійських сепаратистів - "глави ЛНР" Ігоря Плотницького та "міністра внутрішніх справ ЛНР" Ігоря Корнета. І без цього неприязні стосунки між ними загострилися після того, як Плотницький відсторонив Корнета від посади 20 листопада. Той, натомість, забарикадувався у будівлі власного міністерства. За даними російського видання "Новая газета", саме тоді в Луганськ прибули перші вантажівки так званої "Республіканської державної служби охорони" із сусіднього сепаратистського утворення "ДНР". А вже наступного ранку біля будівлі, в якій засів Корнет, можна було спостерігати "зелених чоловічків".

21 листопада Корнет виступив із заявою, в якій він спростовував свою відставку, стверджував, що низка функціонерів "ЛНР", близьких до Плотницького, є причетними до діяльності українських спецслужб, а сам Полотницький інсценував "державний переворот" у 2016 році, аби позбутися своїх конкурентів. Сам лідер луганських сепаратистів відкинув закиди Корнета та назвав ситуацію у луганську "контрольованою" .

Щоправда, вже ввечері того ж дня почали з'являтися повідомлення про те, що Плотницький остаточно втратив контроль над ситуацією, залишив Луганськ і втік до Росії. Про це спочатку повідомив у своєму каналі на мобільному сервісі Telegram один із проросійських сепаратистів Олександр Жучковський, а пізніше - речник українського МВС Андрій Шевченко. Але вже вранці 22 листопада на підконтрольному сепаратистам телеканалі "ГТРК ЛНР" з'явилося відео, в якому стверджується, що Плотницький залишається в Луганську та навіть провів "робочу зустріч із виконувачами обов'язків міністрів МНС та МВС".

Російський інтерес

У Києві події у Луганську називають "розборками між російськими спецслужбами" - із такою заявою перед журналістами під засідання українського уряду 22 листопада виступив міністр закордонних справ Павло Клімкін. А за підсумками засідання воєнного кабінету адміністрації президента України прес-секретар Петра Порошенка повідомив про "незаконний перетин російькими танками українського кордону у Краснодонському районі Луганської області".

Діхтяренко ж стверджує, що його джерела у Луганську свідчать про наявність на вулицях місту російських кадрових військових, мета яких - стабілізувати ситуацію у місті. Оглядач німецького видання Bild Юліан Рьопке пише у Twitter про "підкилимну боротьбу" російьских ФСБ та ГРУ за вплив на схід України та "вторгнення" російської армії та військ "ДНР" до Луганської області з метою позбутися Плотницького.

Російське агентство "РБК", посилаючись на "джерела в оточенні (помічника президента РФ Владислава. - Ред.) Суркова" також повідомило про те, що Кремль у конфлікті двох сепаратистських ватажків встав на бік Корнета, щоправда, мовляв, відставка Плотницькому поки що не загрожує. Утім, близький до Суркова начальник департаменту управління президента РФ з соціально-економічної співпраці з державами СНД Михайло Арутюнов спростував повідомлення "РБК", назвавши події у Луганську "внутрішньою справою ЛНР". Прес-секретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков наголосив: Кремль стежить за ситуацією та має розуміння, хто стоїть за її "загостренням". Втім, він відмовився коментувати події у Луганську, пославшись на відсутність більш детальної інформації.

Спостерігачі ОБСЄ, втім, зафіксували лише одну колону машин із військовими. Шість вантажівок, два бронетранспортери, одна зенітна установка та більш ніж 20 цивільних автівок були помічені спочатку біля Дебальцевого Донецької області, а потім - за 15 кілометрів від Луганська. Про ймовірне походження однієї з помічених у Луганську користувачами соціальних мереж колон військових повідомляє і фахівець з розслідувань за відкритими джерелами проекту Bellingcat Арік Толер. Утім, "заступник командуючого оперативним командуванням ДНР" Едуард Басурін також спростував причетність донецьких сепаратистів до будь яких подій у сусідньому регіоні. "Усе, що в Луганську, - я не знаю, що там відбувається, це інша територія", - заявив він у розмові із журналістом "РБК".

Цивільні на лінії вогню

За словами Діхтяренка, зараз ситуація у Луганську залишається вкрай напруженою - на вулицях перебуває велика кількість озброєних людей, що часто не мають знаків розрізнення, або вони є дуже символічними, на кшталт пов'язок білого кольору. Об'єкти, які вони охороняють, знаходяться посеред житлових масивів, каже журналіст. Тому протистояння може перейти в гарячу фазу навіть випадково, через плутанину, а постраждати від цього можуть передусім цивільні, застерігає Діхтяренко. "Місцеві жителі пишуть про те, що знову відчули себе у 2014 році, коли різні підрозділи воювали не тільки із українськими військовими, але й між собою", - додає журналіст.

Керівник військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський додає: внутрішній конфлікт між ватажками сепаратистів легко може призвести й до погіршення ситуації на лінії розмежування. "Коли внутрішня обстановка залишається збуреною, консолідувати населення та відволікти його від конфлікту може звернення до тематики зовнішнього ворога", - каже експерт. Тим більше, що саме звинуваченнями низки прихильників Плотницького у роботі на українські спецслужби Корнет і пояснював свою відмову піти у відставку та перехід протистояння у силову фазу.