Кістниця в Дуомоні - місце поховання неідентифікованих солдатів, які загинули на Західному фронті поблизу Вердена. Бої за Верден, що точились між німцями та французами з лютого до грудня 1916 року, вважаються чи не найтрагічнішими у Першій світовій. У 1984 році на цьому місці тодішні лідери Франції та ФРН Франсуа Міттеран та Гельмут Коль заявили: "Ми примирились і порозумілись. Ми стали друзями".

Битва за Верден, що розташований на північному сході Франції, вважається жахливим символом Першої світової війни. З лютого до грудня 1916 року тут загинули сотні тисяч солдатів. Музей, заснований 1967-го, заново відкрили на 100-ту річницю цієї битви у присутності президента Франції Франсуа Олланда та канцлерки ФРН Анґели Меркель.

На меморіальному пам'ятнику Нотр-Дам-де-Лорет, будівництво якого завершили у 2014 році, у "Списку пам'яті" наведені імена 600 тисяч загиблих у Першій світовій на півночі Франції. Серед них - і французи, і німці, і британці, і мешканці французьких колоній в Африці.

Німецько-французький меморіал Гартманнсвайлеркопф (нім. - Hartmannsweilerkopf, фр. - Vieil Armand), що у французькому Ельзасі на хребті Вогези, відкрили у листопаді 2017 року президенти Франції Еммануель Макрон та ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр. Він доповнює меморіал пам'яті жертв Першої світової, до якого входять Національне кладовище та склеп, які існують з 1918 року.

Музей Першої світової війни In Flanders Fields ("На полях Фландрії") у бельгійському місті Іпр є комплексом будівель колишніх торгових рядів у готичному стилі, які звели заново після руйнувань під час війни. Назва музею In Flanders Fields є назвою вірша канадського військового лікаря Джона Мак Крея, чий друг загинув у 1915-му поблизу Іпра.

Екпозиція відкритого у 2015 році меморіального музею в бельгійському місті Монс, присвячена не засобам війни, а людині. Там можна побачити особисті речі солдатів та цивільних періоду Першої світової, завдяки яким можна отримати уявлення про фронтове життя та існування в окупації. На північному заході Бельгії, де розташований Монс, точилися бої також і під час Другої світової.

У північноіталійському місті Роверето розташований пам'ятний комплекс Castel Dante, що охоплює як масові поховання, так і індивідуальні могили понад 20 тисяч загиблих на території Італії у Першій світовій. Щовечора про загиблих тут нагадують сто ударів дзвона, відлитого у 1924 році з розплавлених гармат тодішніх ворожих армій Італії та Австро-Угорщини.

На території сьогоднішньої словенської громади Кобарід під час Першої світової війни точились запеклі бої між Австро-Угорщиною та Італією. Експозиція музею у Кобаріді нагадує про бойові дії на річці Ізонцо, а також показує солдатське буття армій обох тодішніх противників.

Меморіал Чанаккале - як і більшість пам'ятників на турецькому Галліпольському півострові - нагадує про бої, що точились між військами Османської імперії, з одного боку, та Великобританії, Франції, Австралії та Нової Зеландії, з іншого. На одному з каменів виточені слова, які приписують першому президенту Турецької Республіки Ататюрку: "Герої, які пролили тут кров, наша земля приймає вас з миром".

У Німеччині чи не кожна громада має пам'ятні місця, присвячені Першій світовій війні. Меморіал "Ноє вахе" (Neue Wache - "Нова варта") у Берліні з 1993 року вважається у ФРН "центральним меморіалом пам'яті жертв війни та деспотизму". Всередині розташована бронзова скульптура Кете Колльвіц "Мати з її мертвим сином".