Путін і Ердоган обговорили створення зон деескалації у Сирії
Стас Соколов
3 травня 2017 р.
Президенти Росії та Туреччини позитивно оцінили свій внесок в розв'язання кризи в Сирії. Вони, разом з Іраном, підтримають створення зон деескалації у роздертій війною країні, пообіцяв Путін.
Путін (п) та Ердоган (л) за останній рік зустрілися вже вп'ятеФото: Reuters/A. Zemlianichenko
Реклама
Президенти Росії та Туреччини Володимир Путін та Реджеп Таїп Ердоган провели у середу, 3 травня, зустріч у Сочі. Темою переговорів лідерів двох країн анонсувалися питання двосторонніх відносин, зокрема у сфері економічного та військово-технічного співробітництва. Після зустрічі Путін зазначив, що однією з тем розмови стала ситуація на Близькому Сході, зокрема в Сирії.
"Багато в чому завдяки активній ролі Росії, Туреччини та Ірану вдалося не лише домогтися припинення вогню між урядовими військами й озброєною опозицією, але й посадити їх за стіл переговорів в Астані", - цитує російського президента інформаційна агенція "Інтерфакс". У Казахстані, нагадаємо, у середу стартує четвертий раунд консультацій щодо ситуації в Сирії, опозиція, щоправда, свою участь у них призупинила. Путін наголосив, що він з Ердоганом вбачають рішення сирійського конфлікту виключно у політико-дипломатичних заходах.
За словами Путіна, Росія, Туреччина й Іран підтримають створення у Сирії зон деескалації. Водночас він переконаний, що все залежить від самих сирійців: "Безпосередні учасники конфлікту, які зібралися сьогодні в Астані, ухвалять остаточне рішення, адже у підсумку лише від них залежить, якою буде доля їхньої власної країни".
Ердоган підтвердив, що вони з Путіним обговорили питання створення зон безпеки в Сирії. "Сподіваюся, що ця зона деескалації буде ухвалена, і буде рух до подальшого вирішення питання", - цитує турецького президента "Інтерфакс".
Путін та Ердоган також домовилися про співпрацю спецслужб, зокрема задля гарантування безпеки російським туристам на курортах Туреччини.
Від літа 2016 року це вже п'ята зустріч Путіна та Ердогана.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
Фото: picture alliance/AA/E. Aydin
7 фото1 | 7
Хто ці люди, які сказали Ердогану "ні" на референдумі? (20.04.2017)
