У відеокліпі на пісню "Wladimir" учасники австрійського гурту Rammelhof саркастично висміють політику російського президента, спалюючи слово "демократія", переїжджаючи на танку намальовану на асфальті карту України та "розчленовуючи" одного із солістів - одним словом, роблять те, що є неприпустимим для цивілізованого світу. DW поспілкувалася із лідером гурту - бас-гітаристом і вокалістом Генералом Ґері.

DW: З піснею "Wladimir" ви саме перемогли на конкурсі "протестної пісні" Protestsongcontest у Відні. Розкажіть, будь ласка, що це за конкурс?

Генерал Ґері: В Австрії є такий важливий конкурс, ціллю якого є донести те чи інше соціально значуще "послання" за допомого пісні. Є численна кількість і інших пісенних шоу, але все це лише музичний бізнес, який має на меті себе продати і заробити на цьому якомога більше грошей. Ціллю ж Protestsongcontest є піднімати болючі соціальні теми та звертати увагу на суспільно важливі проблеми. Ми взяли участь у ньому, бо наша пісня абсолютно відповідала ідеології конкурсу.

А ваш гурт був заснований спеціально для цього конкурсу чи вже існував раніше?

Група Rammelhof була заснована восени минулого року, і ми тоді взагалі не здогадувалися про існування Protestsongcontest, відповідно не збиралися брати у ньому участі і перемагати. Ми просто хотіли співати на австрійському діалекті пісні, які мають політичний підтекст. Це було нашою метою, і ми абсолютно не розраховували на те, що це колись стане популярним за межами Австрії. Тому зараз для нас уся ця популярність за кордоном є абсолютною несподіванкою.

Розкажіть, будь ласка, трохи більше про учасників вашого гурту. Це правда, що ви усі познайомилися, коли служили у Збройних силах Австрії ?

Так, це правда. Доля нас звела саме під час служби. Я раніше займав одну із керівних посад у Збройних силах. Наш бенд складається із п’ятьох учасників: це наш барабанщик Ургос Бруталос (Urgos Brutalos), до речі, він служив зі мною у одному загоні, Джино, що зараз є Джиною, - наша співачка, котра раніше була чоловіком, наш гітарист - Верман Шрюль (Wehrmann Schrüll), бас-гітарист Рекрут Ніколаєв (Rekrut Nikolaiew) і я - вокаліст і бас-гітарист Генерал Ґері (General Geri). Усі ми ще за часів служби мали спільну пристрасть до музики, на чому і зійшлися.

Пісня про Путіна, що має назву "Wladimir" є єдиною у Вашому репертуарі, чи у вас є й інші пісні?

Так, ми маємо й інші пісні, але наразі ми ще не представили їх широкому загалу. Пісня "Wladimir" - це наша перша пісня, яку ми презентували публіці. Ми вирішили почати саме з неї, тому що усі наші друзі, коли почули її вперше, були просто у захваті.

Чому ви обрали саме Путіна "героєм" вашої музичної композиції?

У цій пісні ми намагаємося "відкрити очі" Європі і показати реальний стан речей. Зараз люди тут дуже хотіли б мати сильне і рішуче керівництво. Ми навіть робили свого роду опитування у Австрії і питали у людей, як вони ставляться до політичних лідерів. У більшості своїй вони відповідали, що розчаровані, бо тут, у Європі, політики ухвалюють рішення дуже повільно і нерішуче. Тому дедалі більше людей у Австрії кажуть, що хотіли б мати таку ж політичну систему, як у Росії, тобто диктатуру. І такі погляди поділяють люди не тільки тут, але й у Німеччині, та й взагалі у всій Європі. Тому ця пісня, у першу чергу, має на меті пояснити європейській публіці, до чого може призвести така радикальна і рішуча політика. Путін був обраний нами як приклад, бо його кожен знає, бо він дуже впливовий. Також нашою ціллю було звернути увагу на те, що зараз відбувається в Україні: нагадати, що від цієї жахливої війни страждають люди, люди, які живуть зовсім поряд із благополучною Європою.

Що у вашому відео символізують кури, які присутні у кліпі увесь час?

В Австрії, коли у селах люди підкликають курей, щоб їх, приміром, нагодувати, вони кажуть до них: "пут-пут-пут", - це значить "ходіть сюди", "ходіть до мене". Тому й виникла така асоціація з курми, і ми винесли це у приспів: "Пут-пут-Путін". Це здалося нам надзвичайно влучним і дотепним.

Ви казали, що слава звалилася на вас абсолютно неочікувано. Коли ви зрозуміли, що стали знаменитими?

Звісно ж, першим кроком до популярності стала перемога на конкурсі "протестної пісні", бо саме це й спричинило розповсюдження нашого відео в інтернеті. Але справжню популярність, яка дуже несподівано на нас звалилася, спровокувало те, що хтось запостив відео в Україні, і воно почало поширюватися там надзвичайно швидкими темпами. Це все відбулося, у прямому сенсі, протягом години. Кількість переглядів, лайків і коментарів просто "підірвала" YouTube, і ми ніяк не могли спочатку зрозуміти що сталося. Ми просто безпорадно сиділи біля комп’ютера і спостерігали за тим, яких шалених обертів набирає уся ця історія, і не могли повірити, що усе це відбувається з нами. Потім почалися дзвінки: запрошення на інтерв’ю і телевізійні ефіри.

Чи збираєтеся ви поїхати, приміром, в Україну чи Росію із концертом? У мережі навіть з’являлася інформація, що ви планували завітати до російського Сочі і виступити там, чи правда це?

Так, взагалі-то, ми планували тур, але, на жаль, далі планів справа не пішла. Вирішальну роль тут зіграли міркування безпеки. Можна прочитати вже зараз багато коментарів в інтернеті, із яких однозначно зрозуміло, що якщо ми приїдемо до Росії, то нас там розірвуть на шматки. Ми ще подумаємо, чи варто нам туди їхати, але якщо б ми все-таки поїхали б, то обов’язково хотіли б виступити разом із Pussy Riot. Стосовно України, то ми були б дуже раді запрошенню.

Яких політиків плануєте критикувати і висміювати у ваших наступних піснях? Можливо, вже когось із своїх, австрійських?

В Австрії у нас теж вистачає своїх політиків-антигероїв, на діяльність яких варто звернути увагу, але поки що я не буду називати конкретні прізвища. Ми намагаємося за допомогою гумору й іронії піднімати важливі суспільні проблеми, бо впевнені, що саме таким чином ми можемо "достукатися" до більшої кількості людей, тому на "Wladimir", звісно ж, зупинятися не збираємося.