Конвенцію про правовий статус Каспійського моря підписали в неділю, 12 серпня, в казахському Актау на саміті так званої "Каспійська п'ятірки" президенти Азербайджану, Ірану, Казахстану, Росії та Туркменістану.

Робота над конвенцією тривала з 1996 року через розбіжності щодо статусу Каспію між прибережними країнами. Основна проблема полягала в тому, чи застосовувати до Каспійського моря положення Конвенції ООН з морського права 1982 року, або ж використовувати підхід, що діє стосовно транскордонних озер. 

У прес-службі президента РФ стверджують, що результатом тривалої роботи перемовників і експертів став "ретельно вивірений текст, що відображає баланс інтересів усіх учасників", цитує агенція "Інтерфакс". 

Відповідно до підписаної лідерами п'ятох держав конвенції, основна площа водної поверхні залишається в загальному користуванні сторін. Водночас дно і надра моря держави поділять на сектори за домовленостями між собою і згідно з нормами міжнародного права.

Президент Ірану Хасан Роухані наголосив, що питання поділу багатого покладами нафти і газу дна Каспійського моря між державами ще потребуватиме додаткових домовленостей, інформує агентство Reuters. Він також наголосив на важливості положення конвенції про заборону присутності на Каспії збройних сил інших, окрім прикаспійських, держав.

Країни-підписанти конвенції повинні ще ратифікувати документ.