1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Південний Судан став 54-ю країною Африки

9 липня 2011 р.

Після багаторічної громадянської війни Південний Судан проголошує свою незалежність. У такий спосіб на політичній карті Африки 9-го липня з’явилася 54-та держава. Однак молодій країні ще треба подолати чимало труднощів.

Прапор нової держави - Південного Судану
Прапор нової держави - Південного СудануФото: dapd

Південний Судан опівночі 9-го липня офіційно відокремився від півночі Судану, ставши у такий спосіб наймолодшою державою світу, повідомляє агентство dapd. Рішення про незалежність ухвалили на референдумі у січні. Голосування було частиною мирного договору, підписаного 2005 року, що поклав край затяжній громадянській війні між жителями південних і північних регіонів Судану.

Новий початок

У ніч на 9 липня мешканці Південного Судану святкували незалежністьФото: dapd

Хартум вже визнав незалежність Південного Судану, столицею якого оголошено Джубу. До цього міста на урочисте святкування проголошення незалежності в суботу прибуло чимало представників впливових міжнародних організацій та високопосадовців з різних країн, серед яких і президент Північного Судану Омар Хасан Ахмед аль-Башир.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, прибувши до Джуби, заявив, що Південний Судан може розраховувати на солідарність міжнародної спільноти. За його словами, нині важливими є не лише відбудова країни, розвиток інфраструктури та економіки, а й дотримання прав людини. "Міжнародне співтовариство відповідає за новий початок у Південному Судані",- цитує слова Пан Гі Муна агентство dpa.

Генсек ООН також висловився за проведення міжнародної донорської конференції щодо підтримки молодої країни. Канцлер Німеччини Анґела Меркель вже пообіцяла німецьку підтримку цій країні. "Ми хочемо, щоб Південний і Північний Судан були стабільними державами",- сказала німецький політик у своєму традиційному суботньому відеозверненні.

Новонароджена держава має ще подолати багато труднощів, наприклад, владнати всі суперечливі моменти з розподілом кордонів, крім того, порозумітися щодо грошей нафтового бізнесу. Більшість нафтових родовищ розташовані на півдні, тоді як найважливіший нафтопровід і порт – на півночі.

Кривава історія

Приготування до параду незалежностіФото: ap

Перші криваві сутички між переважно християнським населенням півдня Судану та мусульманськими жителями півночі почалися ще 1962 року. У 1983 році протистояння загострилося, після того, як уряд у Хартумі захотів посилити свій вплив на півдні. Не в останню чергу тому, що на півдні було знайдено великі поклади нафти.

За час затяжної громадянської війни у Судані загинуло понад два мільйони людей. Численні спроби досягти миру зазнавали поразки. Лише 2005 року у столиці Кенії, Найробі, вперше вдалося підписати мирний договір, який визнали обидві сторони конфлікту. Документ, серед іншого, передбачав перехід півдня Судану до незалежності.

ООН, як стало відомо напередодні, планує відрядити до Південного Судану сім тисяч миротворців і 900 поліцейських. З 2005 року там вже перебували понад 10 тисяч миротворців ООН. Термін їхньої місії завершується в суботу, 9-го липня, у день проголошення незалежності Південного Судану.

Чи можливе мирне співіснування двох країн, населених колишніми запеклими ворогами, покаже час. Нині на це покладаються великі сподівання, і не лише в Південному та Північному Судані.

Автор: Наталя Неділько
Редактор: Захар Бутирський

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW