Якщо у майбутньому Німеччина не хоче страждати від суперечок Росії та України, то газопровід, прокладений по дну Балтійського моря, здається єдиним виходом. Такої думки дотримується, наприклад, колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер. Можливо саме тому, що він – голова спостережної ради «Північного потоку», що займається цим проектом, в якому беруть участь «Газпром», дочірнє підприємство компанії BASF Wintershall, а також Еon Ruhrgas і Gasunie з Нідерландів.

«Росія була постачальником енергоносіїв і в часи холодної війни. І в нас ніколи не було з цим проблем. Я переконаний, що так буде і в майбутньому», - підкреслив Шредер.

Це звичайно можливо, особливо коли російсько-українські суперечки можна буде обійти в прямому сенсі цього слова. Шредер переконаний, що це – найголовніший аргумент для будівництва нового газопроводу. Директор Wintershall Райнер Цвіцерлут має подібну точку зору:

«Газопровід нам потрібен хоча б тому, що в майбутньому Європі не вистачатиме газу, бо вона виробляє його мало, а використовує багато. Найбільше газу надходить з Росії. Звичайно, інфраструктурою, що проходить через Польщу та Україну ми будемо користуватися і далі. Але додатково нам потрібні й інші шляхи постачання, спорудженням яких ми зараз і займаємось.

Польща та балтійські країни занепокоєні спорудженням нового газопроводу для Західної Європи та переконані, що в майбутньому Росія ще більше зможе відкручувати та закручувати газовий кран, як і коли їй заманеться. Колишній канцлер Шредер заспокоює, що вони теж отримуватимуть газ, наприклад, через Німеччину.

Водночас Фінляндія та Швеція вже заявили про незадоволення таким проектом. Так, Стокгольм вже кілька разів вимагав внести зміни до будівництва газогону, більша частина якого проходить водами Швеції. Не в захваті від проекту «Північний потік» і захисники довкілля.

Будівництво нового газопроводу має свої переваги та недоліки. В майбутньому Німеччина не залежатиме від договорів між Росією та Україною, але її газова залежність від Росії навпаки збільшиться. А от надійність забезпечення газом держав Східної Європи залишається під питанням. (мр)