Проект прокладання дном Балтійського моря газогону "Північний потік" завершується. Після введення у понеділок, 8 жовтня, в експлуатацію його другої лінії пропускна здатність нового російсько-європейського транспортного коридору досягне запланованих 55 мільярдів кубометрів природного газу на рік.

Рівень енергетичної безпеки ЄС без України підвищився

Німецькі експерти вітають створення інфраструктури, що дозволяє "Газпрому" нарощувати експорт газу до Німеччини та інших країн Центральної та Західної Європи, а також забезпечувати при цьому клієнтів в обхід транзитних країн.

"З точки зору енергетичної безпеки, досить важливо отримувати російські поставки газу напряму", - відзначила в інтерв´ю DW професор Німецького інституту економічних досліджень (DIW) у Берліні Клаудія Кемферт. Вона нагадала про збої, які виникали раніше і були пов´язані з транзитом газу через Україну.

Свого часу ці перебої серйозно занепокоїли споживачів, вказав у розмові з DW експерт з енергетики Аналітичного центру Deutsche Bank у Франкфурті-на-Майні Йозеф Ауер. Він доволі позитивно оцінив макроекономічне та психологічне значення першої лінії "Північного потоку", що почала працювати у листопаді 2011 року. Введення в експлуатацію другої лінії газогону, на його думку, "ще більше розрядить й без того вже вельми спокійну обстановку" на європейському енергетичному ринку.

Високі ціни призводять до низької завантаженості

Водночас обидва співрозмовники DW відзначили, що прив´язаний до ціни нафти російський трубопровідний газ задорогий, і це є проблемою як для споживачів, так і для самого "Газпрому". Саме такою негнучкою ціновою політикою російського концерну експерти пояснюють низьку завантаженість першої лінії "Північного потоку". За перші 11 місяців роботи вона становила "у середньому приблизно 30-40 відсотків максимальної потужності", підтвердив DW прес-секретар оператора газогону – компанії Nord Stream Єнс Мюллер. За цей час було прокачано близько 9 мільярдів кубометрів.

Рентабельність проекту під загрозою

Співрозмовники DW припускають, що комерційні підсумки першого року роботи "Північного потоку", радше за все, не задовольняють "Газпром".

"З введенням в дію другої лінії ризик простою зросте ще більше, якщо постачальник не погодиться запропонувати свою продукцію по більш низьких цінах", - наголосив Йозеф Ауер. На теперішній надлишок газу в Західній Європі вказала й Клаудія Кемферт: "Росія - безумовно, важливий постачальник. Але конкуренція зростає, ціни знижуються, і це, звичайно, відбивається на рентабельності такого гігантського проекту як "Північний потік".

Експерт припустила, що газогін протягом наступних років може стати збитковим для "Газпрому", однак закликала оцінювати цей проект з точки зору довгострокових перспектив: "Нам потрібeн газ, і попит на нього в Європі найближчими десятиліттями зростатиме".

Власне, підвищиться і пропозиція, додала Кемферт. Вона допускає, що в майбутньому в Європу у рідкому стані надходитиме сланцевий газ з США. Йозеф Ауер у цьому переконаний і навіть назвав конкретну дату – 2015 рік. Саме тоді на півдні США повинна бути введена в дію установка зі скраплення газу. Експерт Аналітичного центру Deutsche Bank попередив, що такі поставки можуть серйозно знизити конкурентоздатність "Північного потоку". Тож він радить російській компанії "швидше переходити до більш гнучкої цінової політики, щоб штучно не стимулювати появу в Європі конкурентів, боротися з якими потім буде важко".