Серед країн Центральної і Східної Європи зростає невдоволення через перспективи опинитися на узбіччі стратегічних енергопотоків. Польща, Угорщина, Словаччина та Україна не на жарт стурбовані тим, що за декілька років вони можуть поступитися Німеччині вигідною позицією транзитера російського газу. Дном Балтійського моря з Росії до Німеччини мають до 2020 року пролягти дві нові гілки газогону "Північний потік". Відповідну угоду підписали у п’ятницю, 4 вересня російський "Газпром", німецькі концерни E.ON і BASF/Wintershall, австрійський OMV, англійсько-нідерландський Shell і французький Engie S.A. Це подвоїть пропускну спроможність Nord Stream.

"Зрада" Словаччини і України

"Газпром" заявляє, що "Північний потік" розширюється для транспортування нових обсягів газу. Утім, опитані DW експерти переконані у тому, що один з головних мотивів - позбутися України як транзитної країни. Словацький прем’єр Роберт Фіцо і його український колега Арсеній Яценюк під час зустрічі у Братиславі 11 вересня не приховували обурення. Фіцо назвав розбудову Nord Stream "зрадою" України і Словаччини. "Коли інші країни за нашою спиною домовляються з "Газпромом" про таке, вони просто роблять нас ідіотами", - заявив Фіцо. Яценюк назвав Nord Stream-2 "антиукраїнським" і "антиєвропейським" проектом.

Обурення Братислави і Києва можна зрозуміти. В разі розбудови "Північного потоку" Словаччина втратить щорічні надходження у понад 400 мільйонів євро. Це прибуток компанії-транзитера Eustream, в якому держава має контрольний пакет акцій, а також податкові збори. Україна, за словами Яценюка, втратить значно більше - близько двох мільярдів доларів на рік.

Більше, ніж просто гроші за транзит

Втрата транзитних позицій може обернутися для Києва зростанням цін на паливо, застеріг у розмові з DW Ґеорґ Цахманн, експерт Німецької групи радників при уряді України. "Без транзиту з України Словаччина більше не зможе здійснювати дешеві реверсні поставки назад в Україну. Таким чином Україна не матиме альтернативи прямому імпорту з Росії, яка знову матиме практично монопольне становище", - каже Цахманн. Співрозмовник DW у словацькій компанії Eustream, яка нині є головним партнером України у постачанні "реверсного" палива, підтвердив застереження німецького експерта. "Нині ми практично вертаємо в Україну частину російського газу, який саме з України і надходить", - пояснює представник словацької компанії. "Якщо з України нічого не надходитиме, то і повертати буде нічого", - каже представник Eustream.

В офіційному коментарі, переданому DW, компанія попередила, що здійснювати реверс газу до України з Німеччини буде складно. "Після реалізації Nord Stream-2 реверсних потужностей для доставки газу з Німеччини буде недостатньо, країни конкуруватимуть між собою за ці потужності і декому з них їх не вистачить. Приміром, Україні доведеться конкурувати за реверс російського газу з Італією", - йдеться у відповіді Eustream на запит DW. Ґеорґ Цахманн поділяє ці побоювання. Експерт попереджає, що "Північний потік - 2" перекроїть всю газову карту Європи. "Якщо з України не надходитиме газ, не лише Словаччина, але й південні сусіди, такі як Болгарія чи Італія муситимуть транспортувати російський газ з півночі. За таких умов незрозуміло, які транспортні потужності будуть вільними для реверсу газу з Німеччини через Чехію і Словаччину", - застерігає Цахманн.

Єврокомісія перевірить законність "Північного потоку - 2"

Словаччина не збирається сидіти склавши руки і дивитися, як "Газпром" позбавляє країну транзиту. У МЗС країни DW повідомили, що сподіваються на Єврокомісію. У Єврокомісії запевнили, що перевірять плани "Газпрому" на відповідність вимогам європейського законодавства щодо конкуренції на енергоринку. Третій енергопакет, зокрема, вимагає від власників газогонів надавати доступ до транспортних потужностей іншим компаніям. До речі, ці вимоги стали однією з причини відмови "Газпрому" від будівництва іншого газогону в обхід України - "Південного потоку".

Сумніви в економічній доцільності

Попри підписання угоди з європейськими енергокомпнніями реалізація нового газпромівського мега-проекту - під великим питанням, зауважила у розмові з DW експертка Європейського центру політики Анніка Гедберг. "Гадаю, компанії і країни, задіяні у цьому проекті, перебуватимуть під тиском. Їм треба буде пояснити, як вони за умов санкцій проти Росії збираються реалізовувати такі проекти. Це йде врозріз з політикою ЄС у контексті російської агресії проти України", - каже Гедберг.

Туманним виглядає і фінансування проекту. Голова "Газпрому" Олексій Міллер в інтерв’ю Reuters у червні оцінив вартість будівництва нових гілок "Північного потоку" майже у десять мільярдів доларів. Анніка Гедберг сумнівається, що "Газпром" і його європейські партнери отримають від банків необхідні кредити на будівництво нових ниток "Північного потоку". Свого часу кредити на перші дві гілки цього газогону його власники отримали лише після того, як уряд Німеччини надав мільярдні кредитні гарантії. Утім, за нинішніх політичних умов, каже Гедберг, надання такої підтримки Берліном малоймовірне. А для банків цей проект може бути надто ризикованим. "Проектуючи газопровід, треба враховувати, що перспективи і тенденції у споживанні і постачанні енергоресурсів змінюються. Я сумніваюся, що даний інвестиційний проект враховує падіння попиту на газ. У нас вже нині на ринку є надлишок газу", - зазначає брюссельська експертка.

Натомість Єврокомісія вказує на те, що і без розбудови "Північного потоку" у Європі значно більше газогонів, ніж потреби у російському газі. "Варто зауважити: існуючі потужності для транспортування газу з Росії на даний момент використовуються лише приблизно на 50 відсотків", - повідомили у Брюсселі, відповідаючи на запит DW. Йдеться про те, що газогони через Україну, Словаччину, Польщу і Білорусь простоюють напівпорожніми. До речі, першу чергу "Північого потоку" росіяни за декілька років змогли завантажити лише на 80 відсотків. Таку цифру на запит DW навела прес-служба Nord Stream AG.