"Північний потік-2" зазнав чергової поразки, тепер у Німеччині. Федеральне агентство з мереж (Bundesnetzagentur) відмовило компанії Nord Stream 2 AG у звільненні газопроводу, який вона будує, від виконання жорстких норм Третього енергопакета ЄС. Це рішення німецький регулятор ухвалив у п'ятницю, 15 травня.

Що вирішив німецький регулятор

Газова директива ЄС (частина Третього енергопакета) передбачає звільнення від її норм газопроводів з третіх країн, які були "готовими" 23 травня минулого року. "Оскільки "Північний потік-2" станом на 23 травня 2019 року не було прокладено цілком, Федеральне агентство з мереж відхилило запит Nord Stream 2 AG на звільнення. Таким чином, "Північний потік-2" після введення в експлуатацію буде підлягати німецькому законодавству та європейським нормам анбандлінгу, доступу до трубопроводу та регулювання тарифів", - йдеться у заяві німецького регулятора.

У відомстві уточнили, що дотримуються технічного розуміння "готовності" газопроводу. У Nord Stream 2 AG, власником якої є "Газпром", наполягали на іншій інтерпретації: а саме, що слід брати до уваги не дату технічної готовності труби, а момент, коли були ухвалені рішення про багатомільярдні інвестиції у проєкт. Як відомо, угоду про фінансування "Північного потоку-2" підписали ще 2017 року. Перед винесенням рішення Федеральне агентство з мереж запросило до консультацій усі держави ЄС. Там відзначили, що жодна з них не погодилася з аргументацією доньки "Газпрому". У регуляторі додали, що Nord Stream 2 AG має право звернутися до суду для перевірки рішення.

У самій компанії заявили DW, що "не згодні" з рішенням регулятора. Тепер у ній будуть вирішувати, до яких кроків вдадуться "для захисту своїх прав". Зокрема Nord Stream 2 AG розгляне можливість подати позов до німецького суду. Водночас рішення регулятора "не має жодних наслідків для завершення будівельних робіт", уточнили в компанії.

Наслідки для "Північного потоку-2"

Тепер, якщо "Північний потік-2" вдасться добудувати, для введення труби в експлуатацію його оператору доведеться виконати низку жорстких вимог Третього енергопакета ЄС. Ці норми поширили на газопроводи з третіх країн у 2019 році. Вони діють лише у територіальних водах країн ЄС, але великої різниці для "Північного потоку-2" це не має. Що ж ці вимоги означають на практиці?

Якщо у "Газпромі" все ж вирішать запускати новий газопровід, для цього доведеться створювати нову компанію-оператора труби. Причина в тому, що норми ЄС містять вимогу анбандлінгу. А саме, що транспортуванням газу не може займатися та сама компанія, яка "блакитне паливо" добуває та продає. Nord Stream 2 AG цій нормі не відповідає. Новий оператор повинен бути цілковито незалежним від російського монополіста за низкою критеріїв. Рішення про сертифікацію незалежності оператора ухвалює Федеральне агентство з мереж. При цьому, якщо оператора контролюють особи з країн поза межами ЄС, то національний регулятор запитує думку Єврокомісії про те, як сертифікація вплине на енергетичну безпеку всього ЄС.

Друга вимога - доступ третіх компаній до газопроводу. Наприклад, якщо фірма з ЄС захоче купити газ у Центральній Азії, то незалежний оператора не зможе відмовити в його прокачуванні "Північним потоком-2". Також не можна буде заборонити російським приватним компаніям, наприклад "Новатеку", транспортувати газ до ЄС. Утім, якщо "Газпром" відмовиться прокачувати чуже "блакитне паливо" територією РФ, то вимога доступу третіх компаній не буде виконана. В такому разі оператору "Північного потоку-2" доведеться тримати до 50 відсотків потужностей труби порожніми.

Крім того, тарифи на транспортування газу територією Німеччини повинні бути недискримінаційними. Їх встановлюватиме німецький регулятор. Остання вимога - газопровід повинен працювати прозоро, тобто надавати інформацію, наприклад, про безпеку постачання.

Чи можливий ще виняток для "Північного потоку-2"

Для газопроводів, завершених після 23 травня 2019 року, передбачена інша процедура - виняток. Його також надає національний регулятор. Утім, виняток не звільнить "Північний потік-2" від слідування цим нормам ЄС, але може, наприклад, дозволити альтернативну модель анбандлінгу. Остаточне рішення про виняток ухвалює Єврокомісія.

У "Газпрому" залишається ще один варіант справді звільнити проєкт від норм ЄС - це підписання міжурядової угоди між Євросоюзом і Росією. Однак Брюссель навряд чи погодиться скасовувати ці вимоги.

Читайте також: Чи рятуватиме Франція "Північний потік-2" від санкцій США?

Чи стануть правила ЄС проблемою для "Газпрому"?

Брюссельські експерти з енергетики, з якими поспілкувалася DW, не вважають рішення регулятора фатальним для "Північного потоку-2". Марко Джулі, який працює дослідником у Брюссельському вільному університеті, очікує, що "Газпром" намагатиметься продовжити будівництво газопроводу своїми силами - нагадаємо, що після запровадження санкцій США швейцарська компанія Allseas припинила прокладання труб у Балтійському морі.

Джулі прогнозує також подальші судові спори довкола "Північного потоку-2". "Я не очікую, що через сьогоднішнє рішення від трубопроводу відмовляться. Такий наслідок буде нехарактерним і неочікуваним. Я думаю, що газопровід не мертвий, але затримки будуть відбуватися ще довго", - зауважив він.

Експерт аналітичного центру Bruegel Ґеорґ Цахманн (Georg Zachmann) не вважає, що підведення "Північного потоку-2" під норми ЄС стане нездоланною перешкодою для "Газпрому", хоча це і буде для нього "незручністю". "Це може послужити для нього можливістю зберегти обличчя в разі зупинки цього проєкту, який не має комерційного сенсу. Але це "вб'є" проєкт лише в тому разі, якщо "Газпром" сам вирішить від нього відмовитися", - говорить експерт.

Цахманн додає, що тепер, після підписання п'ятирічного контракту на транзит російського газу територією України, "Газпрому" нема куди поспішати з завершенням "Північного потоку-2", у якому, на думку аналітика, "ніколи і не було фізичної потреби".