1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Півстоліття з Бундеслігою

Томас Кляйн, Захар Бутирський24 серпня 2012 р.

Футбольна Бундесліга святкує свій ювілейний п’ятдесятий сезон. Її заснували в Дортмунді у Золотій залі стадіону "Вестфалленгаллен".

Фото: picture-alliance/dpa

У Німеччині немає жодної іншої інституції, яка б щотижня надихала так багато людей, каже про Бундеслігу голова Німецької футбольної спілки Вольфґанґ Нірсбах. Бундесліга – це одна з найприбутковіших та найулюбленіших футбольних ліг у світі. На вихідних багато фанів вболіває за свої клуби – на стадіонах, у барах та перед телевізорами вдома.

У минулому сезоні чемпіонату Німеччини його відвідуваність була однією з найвищих від самого заснування Бундесліги. У середньому приходило 44 293 глядачі на матч. Цей показник – найвищий у Європі. Ось і тепер мільйони німців, та й не лише, з нетерпінням чекали відкриття у п'ятницю, 24 серпня, нового сезону-2012/2013.

Хоча хто міг уявити собі таке п'ятдесят років тому, у 1962 році? Зі створенням ліги погоджувалися далеко не всі футбольні функціонери.

Виснажливе дев'ятигодинне засідання на дортмундському стадіоні 26 липня 1962-го завершилось із рахунком 103:26 на користь ліги. Так розподілилися голоси делегатів зібрання. "Я дуже радий цьому рішенню. Нарешті вона в нас з'явилася",- казав тодішній головний тренер німецької збірної Зепп Герберґер, який представляв як делегат Південно-Західну федерацію футболу. Нинішній керівник Німецької футбольної спілки (DFB) Вольфґанґ Нірсбах вважає, що це одна з головних подій для німецького футболу взагалі.


Без «Ґладбаху» та «Баварії»?

Саме так, без цих двох клубів, нерозривно пов'язаних з Бундеслігою, писався початок її історії. Ані мюнхенська «Баварія», ані «Борусія» (Менхенґладбах) до переліку з 16 клубів елітного дивізіону, відібраних для першого сезону, не належали. Вони "пробилися" у Бундеслігу лише в 1965 році.
Загалом заявки на стартові місця у лізі подали одразу 46 німецьких клубів.

Уве Зелер - перший "футболіст року" та "бомбардир року", 1964 рікФото: picture-alliance/dpa

У 1965 році лігу розширили до 18 професійних клубів. Певний час після об'єднання Німеччини у 1991 році число учасників збільшили навіть до 20, щоб долучити східнонімецькі команди «Ганза» (Росток) та «Динамо» (Дрезден). Однак невдовзі кількість клубів вищої ліги знову зменшили до вісімнадцяти.

Гравці рятуються підробітками

У перші роки після заснування ліги гравці та тренери заробляли небагато. Делегати 1962 року, хоча й затвердили створення ліги, але водночас висловилися проти запровадження прибутковості. Також консервативні функціонери домовилися про професійних футболістів. Верхню межу заробітної плати гравця на місяць визначили у 1200 дойчмарок, включно з преміальними.

У сьогоднішніх футболістів ця сума викличе посмішку. Для порівняння – захисник «Баварії» та капітан національної збірної Філіпп Лам заробляє, за оцінками, понад 500 тисяч євро на місяць. Отже, тодішні гравці Бундесліги повинні були підзаробляти в інших галузях: зірка менхенґладбаської «Борусії» Ґюнтер Нецер керував дискотекою, а кумир «Гамбургу» Уве Зелер, щоб забезпечити себе, підпрацьовував на Adidas.

Тімо Коніцка з дортмундської "Борусії" забиває найперший гол Бундесліги в 1963 роціФото: dpa

Корупційні скандали

На початку 1970-х спалахнув гучний корупційний скандал. Завдяки «договірним» матчам клуби «Рот-Вайсс Обергаузен» та білефельдська «Армінія» змогли уникнути «випадання» у другу лігу.

Букмекерський скандал 2005 року, пов'язаний з колишнім арбітром Робертом Гойцером, несуттєво зашкодив репутації вищого дивізіону. У 1973 році ліга привернула до себе увагу спонсорів. «Айнтрахт» (Брауншвейґ) став першою командою, яка розмістила рекламу на футболках своїх гравців і таким чином заклала наріжний камінь у комерціалізацію футболу.

Рецепт успіху

Заснування Німецької футбольної ліги (DFL) у 2000 році стало черговим етапом в історії Бундесліги. Це дозволило керівництву ліги самостійно вирішувати питання ліцензування та маркетингу. Торік було досягнуто обігу в 1,75 мільярда євро.

Таємниця успіху криється у простоті гри та у відносній незмінності її правил, вважає знаменитий тренер Отто Рехаґель: «Розмір майданчика – 60 на 80 метрів – не змінився, жоден з гравців не пробігав раніше і не пробігає зараз стометрівку швидше за 10 секунд. Хіба що гра стала швидшою завдяки футболу в один доторк".

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW