Аби врятувати Україну від банкрутства і отримати кредит Міжнародного валютного фонду уряду доводиться вдаватися до жорсткого заощадження. Скорочення дотацій регіонам, замороження соціальних виплат, зменшення державних програм розвитку промисловості, запровадження податку на розкіш та збільшення акцизів – це неповний список змін, які чекають на країну. Рівень прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати залишаються без змін. З огляду на інфляцію, це означає реальне скорочення.

Від рівня зарплат своєю чергою залежать виплати для соціально найбільш вразливої верстви – пенсіонерів. Минулорічний рівень мінімальної заробітної плати у 1218 гривень продовжує суттєво впливати на Пенсійній фонд. На думку експертів, Фонд переживає важкі часи. І хоча за офіційними повідомленнями Міністерства соціальної політики, за березень пенсійні виплати були виконані у повному обсязі, скільки ресурсів наразі наявні для подальших виплат невідомо. Одним з перших кроків уряду для стабілізації ситуації стало зменшення пенсій держслужбовцям, прокурорам та народним депутатам. Крім того, запроваджено 15-відсотковий податок на пенсії, які перевищують 10 тисяч гривень.

Символічна економія

За рахунок цих скорочень та обмежень планують зекономити майже 11 мільйонів гривень за рік. Але ця сума не здатна вирішити проблеми пенсійного забезпечення, констатують в Українському центрі економічних та політичних досліджень імені Олександр Разумкова. "Кількість осіб, які отримують максимальні пенсії, є дуже обмеженою. Тому це спроба полегшити соціальну несправедливість, а не розв’язання фінансової проблеми", - вважає Володимир Сіденко, науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова. Він додає, що головна проблема в тому, що економіка України досі характеризується доволі низьким рівнем доходів громадян. Від яких напряму залежать виплати.

Пенсійна реформа необхідна Україні не тільки як одна з вимог МВФ, але й задля переходу від радянської накопичувальної пенсійної системи. Експерти вважають, що необхідно забезпечити надійні механізми поповнення відповідних пенсійних нарахувань. Сіденко наголошує, що крім державної, мають розвиватися і відповідні недержавні пенсійні фонди, за досвідом більшості країн світу та Європи.

Складна демографічна ситуація

За статистикою, зараз в Україні критичне співвідношення між зайнятим населенням та пенсіонерами. На одного працюючого припадає один пенсіонер – це один з найвищих показників у світі. Без реформ не обійтися, бо економіка жодної країни, особливо такої слабкої, як в Україні, не витримає виплати пенсій у такій ситуації. Підвищення пенсійного віку – це лише перший неминучий крок із виправлення ситуації, каже Володимир Сіденко.

Хоча деякі зміни до нової пенсійної реформи уряд все ж таки скасував через значні обурення суспільства, яке все менше відчуває себе фінансово захищеним. Це стосується скасування попередньо прийнятого рішення про зменшення на 50 відсотків пенсій працюючим пенсіонерам. Зменшувати їх віднині не будуть, а ось спеціальні пенсії перераховуватимуть на рівні звичайних, тобто 70 відсотків від суми заробітної плати, з якої було сплачено внесок на державне соціальне страхування. "Ми маємо спочатку досягнути первинної макроекономічної стабільності та вийти із загрози дефолту. А далі, інвестуючи в основні галузі економіки, добиватися пришвидшеного зростання рівня добробуту, і, як наслідок цього, стабілізації пенсійної системи",- підсумовує Сіденко.